Автор законопроекту, народний депутат Василь Онопенко зазначив, що вивчення матеріалів господарських спорів, звернень до Вищого господарського суду України підприємств, установ і організацій, у тому числі державних органів, показало, що у судовій практиці мають місце випадки, коли у корпоративних конфліктах використовуються позови фізичних осіб, а ухвали і рішення районних (міських) судів ускладнюють здійснення правосуддя господарськими судами або унеможливлюють виконання судовими актів, ухвалених за результатами вирішення господарських спорів.
В.Онопенко наголосив, що матеріалами судової практики свідчать також про непоодинокі випадки використання позовів власників акцій – фізичних осіб в корпоративних конфліктах. Відповідні справи розглядаються не за місцем знаходження акціонерного товариства, а за місцем проживання акціонера, який володіє незначною кількістю акцій і не може одноособово істотно вплинути на формування рішення зборів акціонерів.
Ухвали районних (міських) судів у таких корпоративних конфліктах подекуди безпосередньо впливають на виконання судових актів господарських судів зокрема, та на права і законні інтереси окремих учасників судового процесу.
Законопроект спрямований на врегулювання цивільно-процесуальних та господарсько-процесуальних правовідносин згідно з засадами судочинства, встановленими Конституцією України та законами України. Метою законопроекту є чітке визначення підвідомчості справ з метою всебічного захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.
Проект передбачає введення норм, які чітко визначають підвідомчість спорів, що виникають у процесі приватизації. Крім того, у даному проекті розмежовано перелік справ, які підвідомчі господарським судом та загальним судам.
Цим проектом також передбачено, що рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для суду з цивільних справ щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.