Законопроектом (реєстр.№10500) пропонується змінити розмір ставки фіксованого сільськогосподарського податку, яка справляється з "ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування)".
Зокрема, замість єдиної ставки податку, яка становить 0,15 відсотків від нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь, як це передбачено чинною нормою пункту 304.1 статті 304 Податкового кодексу України, пропонується залишити на цьому ж рівні ставку податку у "випадку, коли загальна площа таких земель у власності або у користуванні сільськогосподарського товаровиробника, а також осіб, пов’язаних з ним відносинами контролю, не перевищує 100 га", та встановити ставку на рівні 1,15 відсотків бази оподаткування у випадку "коли загальна площа таких земель у власності або у користуванні сільськогосподарського товаровиробника, а також осіб, пов’язаних з ним відносинами контролю, перевищує 100 га".
Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України відхилити законопроект, оскільки збільшення розмірів ставок фіксованого сільськогосподарського податку для сільськогосподарських товаровиробників, які використовують сільськогосподарські угіддя, не вирішить питання залучення додаткових фінансових ресурсів в розвиток сільської місцевості та сприяння відновленню сільської інфраструктури, але збільшить податковий тиск на вітчизняних товаровиробників сільськогосподарської продукції.