Законопроект розроблено з метою удосконалення правової регламентації інституту кримінально-процесуального права - особистої поруки, шляхом висунення до особи потенційного поручителя додаткових вимог – наявності у нього повноліття і дієздатності.
Автор обгрунтував внесення пропозиції тим, що правова регламентація такого запобіжного заходу як особиста порука, передбаченого статтею 152 Кримінально-процесуального кодексу України, вимагає удосконалення. Автор вважає, що названа стаття в існуючій редакції висуває до потенційних поручителів лише вимогу наявності у них такої оціночної якості як "заслуговування довір'я", що не є достатнім, зважаючи на характер відносин, в сфері яких застосовується запобіжні заходи та їх мету – запобігти спробам підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Ці обставини вимагають висунення до особи поручителя більш конкретних вимог, зокрема наявності дієздатності та повноліття.
Проектом пропонується в частині першій статті 152 Кримінально-процесуального кодексу України після слів "відібранні від" додати слова "повнолітніх дієздатних" для встановлення додаткових вимог до потенційних поручителів.
Прийняття зазначеного законопроекту не призведе до додаткових витрат Державного бюджету України.
Запропоновані зміни дозволять підвищити рівень правового регулювання такого запобіжного заходу як особиста порука.