Зокрема, Комітет визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу проект закону про внесення змін до статті 22 Закону "Про рекламу" (щодо реклами натуральних вин, пива та визначення поняття спеціалізованого видання) (реєстр.№9507), метою прийняття якого є наближення умов здійснення реклами пива та алкогольних напоїв до умов їх споживання та продажу, передбачених статтями 15-1, 15-2 та 15-3 Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та усунення законодавчої прогалини, яка не дає у повному обсязі реалізувати заборону на публікацію реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів в усіх друкованих ЗМІ, крім спеціалізованих.

Комітет зазначив, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери законодавства про компанії, правовідносини якої в ЄС регулюються: Директивою 2010/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради про узгодження певних положень, визначених законами, регуляторними актами та адміністративними положеннями у державах-членах, що стосується здійснення діяльності з телевізійного мовлення; Директивою Європейського Парламенту та Ради 2003/22/ЄС про наближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів щодо реклами та спонсорства тютюнових виробів; Рекомендацією Ради 2001/458/ЄС про вживання алкоголю молоддю, дітьми та підлітками; Директивою 2010/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо координації певних умов, встановлених законом, постановами чи адміністративними положеннями в державах-членах стосовно надання послуг з засобів аудіовізуальної інформації; Рекомендацією Ради від 5 червня 2001 року щодо вживання алкоголю молодими людьми, зокрема, дітьми та підлітками.

Комітет дійшов висновку, що законопроект не суперечить праву Європейського Союзу.

Зокрема, положення проекту щодо реклами вин столових виноградних не суперечить законодавству ЄС, оскільки воно дозволяє рекламу алкогольних напоїв з певними застереженнями до змісту і форми такої реклами.

Положення законопроекту не суперечать положенням Рекомендації 2001/458/ЄС, відповідно до яких реклама алкогольних напоїв у засобах масової інформації, спрямована на таку категорію споживачів, як діти та підлітки, заборонена. Згідно з п.16 преамбули зазначеної Рекомендації держави-члени разом з урядовими та неурядовими організаціями та разом з зацікавленими особами (виробники, рекламні агентства та ЗМІ) встановлюють певні правила щодо реклами алкогольних напоїв з метою захисту неповнолітніх та дітей від вживання алкоголю.

Також положення законопроекту не суперечать пункту 1 статті 4 та статті 22 Директиви 2010/13/ЄС, згідно з якими телевізійна реклама алкогольних напоїв не повинна бути спрямована на неповнолітніх, зокрема, зображати споживання алкоголю неповнолітніми. В пункті 1 частини II Рекомендації Ради 2001/458/ЄС, а також в статі 9 Директиви 2010/13/ЄС зазначено, що держави-члени повинні гарантувати, виходячи з різного законодавчого, регуляторного чи саморегуляторного середовища, що виробники не виробляють алкогольні напої, спрямовані на дітей та підлітків. Таким чином, положення, запропоновані проектом закону, до п. 10 Закону "Про рекламу" не суперечать статті 22 Директиви 2010/13/ЄС щодо заборони спрямування реклами спиртних напоїв на неповнолітніх.

Відповідно до статті 4 зазначеної директиви держави-члени можуть вимагати від телевізійних організацій, щоб вони дотримувалися більш детальних або сурових правил, що відповідає встановленню певних обмежень на рекламу, запропонованих законопроектом до п. 10 Закону "Про рекламу".

Також Комітет визнав таким, що частково відповідає праву ЄС та міжнародно-правовим зобов'язанням України, проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі Збройних Сил України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (реєстр.№10491).

Законопроект розроблено з метою визначення поняття багатонаціональних військових формувань високої готовності, умов участі Збройних Сил України у складі зазначених формувань, загальних принципів комплектування і підготовки особового складу, а також визначення правових підстав можливої участі Збройних Сил України у більш широкому спектрі міжнародних операцій, ніж визначено чинним законом, в тому числі у складі багатонаціональних військових формувань високої готовності.

Комітет зазначив, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери безпекової політики і регулюється у законодавстві Європейського Союзу Договором про функціонування Європейського Союзу; Статутом Організації Об'єднаних Націй і Статутом Міжнародного Суду; Угодою між Європейським Союзом і Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу із врегулювання криз від 06.03.2008 р.

Члени Комітету дійшли висновку, що зазначений законопроект частково відповідає праву ЄС та міжнародно-правовим зобов'язанням України, оскільки:

законопроектом пропонується внести низку змін до законів України, відповідно до яких поняття "миротворчі операції" замінити поняттям "міжнародні операції з підтримання миру та безпеки". Варто зазначити, наголосив Комітет, що у Статуті ООН ці два поняття не взаємовиключають одне одного, а, навпаки, використовуються для окреслення характеру виконання необхідних завдань. Так, миротворчі операції ООН є інструментом підтримки миру і безпеки. Заходи з підтримки миру та безпеки включають: попередження конфлікту, здійснення миру, підтримка миру, примус до миру, побудова (створення) миру. А завдання, що, як правило, покладаються на миротворчі операції, носять дещо звужений характер: спостереження, моніторинг, звітування, патрулювання, нагляд і підтримка заходів щодо припинення вогню, посередництво як буфер між сторонами конфлікту. Ці поняття не є ідентичними, тому існують певні сумніви щодо можливості заміни одного поняття іншим;

          законопроект містить деякі терміни ("врегулювання криз", "бойова тактична група Європейського Союзу"), які не містять визначення у чинному українському законодавстві. Це, у свою чергу, не узгоджується з принципом правової визначеності або певності, який вимагає, зокрема, щоб правові акти діяли на майбутнє, були простими, точними, чіткими та не призводили до колізій;

          запропоновані зміни до статті 1 Закону "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях" допускають участь України в міжнародних діях або заходах, що виходять з-під загального контролю Ради Безпеки ООН. Це не узгоджується з вимогами статей 53 і 54 Статуту ООН, де зазначається, що жодні примусові дії не застосовуються в силу регіональних угод або регіональними органами без повноважень Ради Безпеки ООН.