На засіданні Комітету зазначалося, що проект про внесення змін до Закону "Про судову експертизу" (щодо включення експертного підрозділу Державної митної служби України до переліку суб'єктів судово-експертної діяльності) (реєстр. №10193-1) є альтернативним до проекту про внесення змін до Закону "Про судову експертизу" (щодо включення експертного підрозділу Державної митної служби України до переліку суб'єктів судово-експертної діяльності) (реєстр. №10193). До того ж, вказували народні депутати, аналіз положень цих законопроектів свідчить про те, що вони є не тільки повністю ідентичними за змістом, а й мають повністю ідентичні супровідні документи (Пояснювальну записку та Порівняльну таблицю).
Під час обговорення парламентарії звертали увагу на те, що обидва проекти спрямовані на забезпечення потреб митних органів у процесі виявлення правопорушень та отримання доказів при провадженні у справах про порушення митних правил і контрабанду.
Зазначеними проектами законів пропонується віднести експертну службу Державної митної служби України до органів, які здійснюють судово-експертну діяльність, шляхом внесення відповідних змін до Закону "Про судову експертизу".
Члени Комітету наголошувалося, що правові, організаційні та фінансові основи судово-експертної діяльності в Україні визначені і регулюються Законом "Про судову експертизу". Так, відповідно до статті 1 цього закону, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду. Крім того, згідно із статтею 3, одним із основоположних принципів судово-експертної діяльності є її незалежність та об’єктивність. А незалежність судового експерта та правильність (об’єктивність та достовірність) його висновку відповідно до статті 4 забезпечуються існуванням спеціалізованих установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання, досудового та судового слідства.
Зверталася увага також на те, що, відповідно до частини другої статті 544 Митного кодексу, до основних завдань митної служби належить здійснення митного контролю, запобігання та протидія контрабанді, а також боротьба з порушеннями митних правил на всій території України. У зв’язку з цим дії митних органів у багатьох випадках є предметом оскарження у судах, де ці органи виступають стороною у справі. Також митні органи є органом дізнання у справах про контрабанду (стаття 101 Кримінально-процесуального кодексу) та під час провадження справ про порушення митних правил вчиняють відповідні процесуальні дії, що полягають, зокрема, в отриманні доказів (призначення експертиз) та їх оцінці. Крім того, згідно з положеннями Митного кодексу посадові особи митних органів наділені повноваженнями щодо прийняття рішень про накладення адміністративних стягнень.
Водночас, зазначали парламентарії, процесуальним законодавством України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
На думку народних депутатів, надання митним органам права на здійснення судово-експертної діяльності суперечитиме принципам здійснення правосуддя на засадах змагальності та диспозитивності сторін і призведе до порушення одного з основоположних принципів судово-експертної діяльності - незалежності експерта.