Планується обговорити питання сировинної бази підприємства, проведення конкурсу з залучення інвестора для вирішення проблем КГЗКОРу, а також міжнародного співробітництва у вирішення проблем комбінату тощо.
У 1986 році в Україні було розпочато будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Сировиною для споруджених потужностей КГЗКОРу визначалося використання відвалів Криворізького басейну, які накопичилися за тривалий час, вичерпання з них залишків руди з метою покращання екологічної ситуації у регіоні. Передбачалася також компенсація виробничих потужностей що вибувають із експлуатації ГЗК та поставки залізовмісної сировини в країни – члени РЕВ.
В будівництві зазначеного об‘єкту передбачалася участь наступних країни: Угорська Демократична Республіка, Радянський Союз, Чехословацька Соціалістична Республіка, Германська Демократична Республіка, Народна Республіка Болгарія, якими 20 жовтня 1983 р. у Берліні було погоджено і підписано багатосторонню угоду щодо організації співпраці по будівництву на території СРСР КГЗКОРу. Дещо пізніше (на етапі проектування комбінату) замість Угорщини участь у його будівництві прийняла Румунія.
Угодою передбачалося, що витрати країн-членів РЕВ на будівництво об‘єктів КГЗКОРу після введення його в експлуатацію уряд СРСР протягом десяти років буде погашати поставками залізовмісної сировини в обсягах відповідно до фактичної частки участі кожної країни.
Після набуття Україною незалежності правонаступником усіх прав та міжнародних зобов‘язань щодо КГЗКОРу стала України, проте вона опинилася відокремленою із розв‘язанням цієї проблеми. Всебічне вивчення цього питання показало, що потужності зазначеного об‘єкту для України не є визначальними. Загальну вартість спорудження комбінату визначено в обсязі 2,4 млрд. дол. США, з якої українська частка становить 1,36 млрд. дол. або 56,4 відсотків. Станом на 1 січня 2002 року на будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд використано кошти в сумі 1649,1 млн. дол. США, в тому числі вартість української долі незавершеного будівництва становить 884,1 млн. дол. США. Передбачалося, що загальна сума боргу України перед іноземними учасниками будівництва після повного його завершення повинна дорівнювати вартості 44 млн. тонн окатишів або близько 5,7 млрд. гривень, які Україна мала поставляти Словаччині (17 млн. тонн) та Румунії (27 млн. тонн) за виконані роботи підрядниками цих країн. Таким чином, загальні витрати на завершення будівництва складатимуть 7,326 млрд. гривень. Фінансування комбінату з українського боку здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету. З 1997 року, у зв‘язку з припиненням фінансування, будівництво комбінату припинилося. У випадку незавершення будівництва Комбінату, виникло зобов‘язання України повернути країнам-учасницям понад 1,5 млрд. доларів США за виконані роботи та поставлене устаткування.
Враховуючи наведене, зазначив в.о. голови Комітету В.Гуров, постало питання - чи продовжувати будівництво зазначеного об‘єкта, в той же час збільшуючи боргові зобов‘язання України, чи знаходити інші шляхи вирішення проблем зазначеного об‘єкта. Обговорити докладніше цю ситуацію й заплановано учасниками круглого столу.