На засіданні Комітету зазначалося, що ініціатори проекту правильно звернули увагу на недоліки статті 18 Закону "Про вибори народних депутатів України", пропонуючи закласти в основу формування територіальних виборчих округів не виборчі дільниці, бо вони є штучними утвореннями держави, а кількість виборців, що мешкають на відповідній території (яка є більш природним чинником у процесі утворення територіальних виборчих округів). Саме кількість виборців, що мають формувати конституційний склад парламенту та інші представницькі органи повинна бути визначальною при встановленні меж просторової (національно-територіальної одиниці), яка утворюється для проведення виборів.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної ради України вважає, що невдалою є пропозиція ініціаторів проекту передбачити імперативне утворення територіальних виборчих округів у межах територіальних виборчих округів, "які були утворені під час попередніх чергових виборів Президента України". У разі прийняття такої норми виявиться, що межі виборчих округів під час виборів народних депутатів знаходяться у повній залежності від того, як вони визначені під час попередніх виборів Президента України. І якщо на виборах Президента ЦВК утворила нерівні за кількістю виборців округи, вона у разі прийняття цього проекту буде позбавлена можливості виправити цю помилку і привести межі виборчих округів у відповідність з вимогами закону під час наступних виборів народних депутатів України.
Зокрема, запропонована у проекті зміна не може бутивнесена, оскільки відповідно до статті 18 Закону "Про вибори народних депутатів України", рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за сто десять днів до дня виборів. Тому, запропонована норма не зможе бути реалізована в межах виборчого процесу, який зараз розпочався.
Окрім цього, Комітет вважає запропоновані зміни несвоєчасними, оскільки їх внесення саме зараз, у розпал виборчої кампанії, призведе до порушення принципу стабільності законодавства та принципу "захисту законних сподівань" стосовно суб’єктів виборчого процесу.