Угода спрямована на розвиток та зміцнення відносин між Україною та Боснією і Герцеговиною у сфері торговельно-економічного співробітництва на основі врахування принципів Світової організації торгівлі.
Зокрема, передбачається, що Договірні Сторони повинні надати одна одній по відношенню до обміну товарами походженням з їх територій режим найбільшого сприяння. Виписані зобов'язання Договірних Сторін щодо співробітництва у сфері виставкової і ярмаркової діяльності, обміну інформацією та досвідом щодо розвитку зовнішньої торгівлі, пошуку можливостей збільшення доступу до ринків третіх країн, визначення шляхів збільшення обсягів взаємної торгівлі.
Угода містить положення щодо заходів Договірних Сторін, спрямованих на забезпечення (у разі необхідності) захисту будь-якою з них свого внутрішнього ринку. Відповідно до Угоди, Договірні Сторони повинні створити в цілях забезпечення ефективної імплементації її положень Спільний Комітет, до функцій якого віднесено забезпечення нагляду за належним виконанням Угоди, розгляд та вивчення питань щодо розширення та диверсифікації торгівлі між Україною та Боснією і Герцеговиною, а також розгляд інших питань, що випливають з Угоди.
Угода також передбачає ефективні механізми врегулювання суперечок, що можуть виникнути у зв'язку із її тлумаченням та виконанням. Зазначалося, що ратифікаціяУгоди і подальше запровадження у практику її норм в цілому справить позитивний вплив на розвиток взаємовідносин між Україною та Боснією і Герцеговиною у торговельно-економічній сфері.
Водночас Комітет вважає, що цей проект може бути рекомендований для прийняття Верховною Радою України з урахуванням зауважень. Зокрема, пунктом 8 статті 7 Закону "Про міжнародні договори України" передбачено, якщо на ратифікацію подано міжнародний договір, виконання якого потребує ухвалення нових законів України, проекти законів про ратифікацію та про зміни до законодавчих актів подаються на розгляд Верховної Ради України разом і ухвалюються одночасно. Ця формально-процедурна вимога закону не виконана.