Прийнято з урахуванням пропозицій Президента України закон:
"Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій"
Народні депутати погодилися з пропозиціями Президента України щодо внесення змін до пункту 1 частини першої статті 8 та пункту 2 частини першої статті 7 прийнятого закону, за змістом яких до повноважень Президента України має належати присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій об?єднанням, з?єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам, організаціям, не тільки Збройних Сил України, а й інших утворених відповідно до закону військових формувань, та об‘єктам права власності, які за ними закріплені. Такі зміни враховують положення пунктів 1 та 17 частини першої ст. 106 Конституції України.
Відповідний законопроект зареєстровано за №2447.
Прийнято в цілому закони:
"Про внесення змін до додатку № 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (щодо бюджетних призначень)
Законом у додатку N 7 за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій в назві місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці "Рожищенський район (для с. Іванівка)" за кодом бюджету 03313000000 слова "(для с. Іванівка)" виключено.
Відповідний законопроект зареєстровано за №10478.
"Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2012 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях"
Законодавчим актом схвалено Рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2012 році для участі в українсько-американському навчанні "Репід Трайдент - 2012", українсько-білорусько-російському навчанні "Слов'янська Співдружність - 2012", українсько-американському навчанні "Сі Бриз - 2012", українсько-російському навчанні "Фарватер Миру - 2012", українсько-білоруському навчанні із залученням чергових сил з протиповітряної оборони, українсько-російському навчанні із залученням чергових сил з протиповітряної оборони.
Відповідний проект закону зареєстровано за №10488.
"Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" (щодо захисту майнових інтересів учасників строкових ІСІ)
Закон спрямований на вдосконалення положень чинного закону, що регулюють продовження терміну діяльності строкових ІСІ, з метою захисту майнових інтересів учасників ІСІ від втрат внаслідок зниження вартості їхніх інвестицій в умовах кризи фінансового ринку.
Документом встановлено, що "Строковий ІСІ створюється на встановлений у регламенті ІСІ певний строк, після закінчення якого зазначений ІСІ припиняється, якщо відповідно до вимог частин сьомої - дев?ятої цієї статті не прийнято рішення про подовження строку діяльності такого ІСІ.
Подовження строку діяльності строкового ІСІ здійснюється за рішенням загальних зборів акціонерів корпоративного ІСІ або наглядової ради пайового ІСІ, а в разі її відсутності - уповноваженого органу компанії з управління активами такого ІСІ.
У разі прийняття зазначеного рішення корпоративний ІСІ зобов?язаний здійснити викуп акцій цього ІСІ в акціонерів, які голосували проти прийняття такого рішення чи не брали участі в голосуванні щодо нього та вимагають викуп належних їм акцій, а компанія з управління активами пайового ІСІ зобов?язана здійснити викуп інвестиційних сертифікатів цього ІСІ в учасників, які не згодні із зазначеним рішенням та вимагають викуп належних їм інвестиційних сертифікатів. Такі акціонери корпоративного ІСІ та учасники пайового ІСІ мають право вимагати викуп в них цінних паперів ІСІ у кількості, що не перевищує кількість цінних паперів, власниками яких вони були на день прийняття рішення про подовження строку діяльності ІСІ. Порядок обов'язкового викупу цінних паперів ІСІ встановлюється Комісією.
Подовження строку діяльності строкового ІСІ здійснюється в порядку, встановленому Комісією. Строк, на який подовжується діяльність строкового ІСІ згідно з прийнятим рішенням, не може перевищувати строк діяльності такого ІСІ, встановлений в його регламенті. Кількість рішень про подовження строку діяльності строкового ІСІ не обмежується".
Відповідний законопроект, до якого внесено редакційне уточнення під час обговорення, зареєстровано за №10087.
"Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції"
Законом, зокрема, доповнено розділ ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу положенням, згідно з яким "Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, створеної в результаті здійснення економічної діяльності, види якої зазначені у підпункті 1.5 пункту 14 підрозділу 10 цього розділу".
Підрозділ 10 доповнити пунктом 14 такого змісту:
"14. Особливості оподаткування суб?єктів індустрії програмної продукції.
1.1. Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, платник податків, який відповідає критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту (далі - суб?єкт індустрії програмної продукції), має право застосовувати особливості оподаткування, передбачені цим пунктом.
1.2. Згідно із особливостями оподаткування податок на прибуток від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, нараховується суб?єктом індустрії програмної продукції за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
1.3. Платники податку ведуть окремий облік доходів та витрат, пов?язаних з отриманням прибутку від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту.
При цьому:
до складу витрат таких платників податку, пов?язаних з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, не включаються витрати, пов?язані з отриманням прибутку від іншої діяльності, ніж передбачена в підпункті 1.5 цього пункту;
сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, не враховується у витратах, пов?язаних з отриманням прибутку від іншої діяльності, ніж передбачена в підпункті 1.5 цього пункту.
У разі якщо основні засоби використовуються одночасно для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, та прибутків від іншої діяльності, витрати платника податку, пов?язані з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного податкового періоду, як сума доходів від видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, відноситься до доходів від усіх видів економічної діяльності такого платника податку.
Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов?язані як з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2, цього пункту, так і з отриманням прибутків від іншої діяльності.
1.4. Суб?єктом індустрії програмної продукції вважається суб?єкт господарювання, який протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідає таким критеріям:
1) питома вага доходів суб?єкта від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, становить не менш як 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб?єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
3) у суб'єкта відсутній податковий борг;
4) щодо суб?єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Для новоутворених суб?єктів індустрії програмної продукції, які здійснюють діяльність протягом не менше двох повних звітних (податкових) кварталів до дня подання реєстраційної заяви в порядку, передбаченому підпунктом 1.6 цього пункту, дозволяється при визначенні відповідності такого суб?єкта критеріям, встановленим цим пунктом, застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності суб?єкта та за умови дотримання всіх зазначених критеріїв у фактичній кількості звітних (податкових) кварталів.
По закінченню двох повних звітних (податкових) кварталів з дня реєстрації новоутвореного суб?єкта індустрії програмної продукції як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, орган державної податкової служби проводить документальну позапланову виїзну перевірку платника щодо відповідності його діяльності критеріям, встановленим цим пунктом.
У разі невідповідності діяльності суб?єкта критеріям, встановленим цим пунктом, такий платник податків має провести нарахування податків і виконати дії в порядку та за правилами, передбаченими підпунктом 1.7 цього пункту, а орган державної податкової служби приймає рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію суб?єкта індустрії програмної продукції як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, у порядку, передбаченому в підпункті 1.8 цього пункту.
Для цілей цього пункту не вважаються новоутвореними суб?єкти господарювання, які утворені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб?єктів індустрії програмної продукції" шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації.
1.5. Видами економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції в цілях визначення наявності права суб?єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування є:
1) видання програмного забезпечення, включаючи видання і реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм, публікацію готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переклад або адаптацію несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок: операційні системи, бізнес та інші додатки; випуск комп'ютерних ігор для всіх платформ;
2) комп?ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікування, тестування і забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно розповсюджених модулів), включаючи розроблення структури і змісту та/або написання системи команд, необхідних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у тому числі відновлення), прикладних програм (у тому числі відновлення), баз даних, веб-сайтів (у тому числі їх аудіовізуальних елементів); настроювання програмного забезпечення, тобто модифікацію та конфігурацію існуючих додатків, таким чином, щоб воно функціонувало в рамках інформаційної системи клієнта; розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до потреб користувачів; написання програмних супроводжуючих інструкцій для користувачів;
3) консультування з питань інформатизації, включаючи планування та розроблення комп'ютерних систем, що поєднують комплектуюче устаткування, програмне забезпечення та комунікаційні технології, консультування щодо типу та конфігурації комп'ютерних технічних засобів і використання технологій програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук найоптимальніших рішень, консультування з питань створення продукції програмного забезпечення і надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем, консультування з питань обслуговування роботи програмного забезпечення та інформатизації;
4) діяльність з керування комп'ютерним устаткуванням, включаючи надання послуг з місцевого керування і діяльності комп'ютерних систем клієнтів, а також з оброблення даних та інші супутні послуги, експлуатацію на довготривалій (постійній) основі засобів обробки даних, що належать іншим користувачам;
5) створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем та мереж щодо: проектування та створення комплексів, систем та мереж на базі інформаційних технологій, систем передачі даних та систем збереження даних, монтажу і встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; обслуговування та супровід комплексів, систем і мереж збудованих на базі інформаційних технологій; установлення програмного забезпечення за винагороду, включаючи реалізацію, інсталяцію, впровадження, інтеграцію з іншими системами, підтримка (налагодження, консультування з питань розробки та експлуатації, модифікація та доробка, виправлення помилок); розроблення криптографічних засобів захисту інформації; надання права на використання програмного забезпечення, включаючи передачу майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення (комп?ютерні програми);
6) оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов?язану з базами даних: надання даних у певному порядку або послідовності шляхом їх вибору в режимі он-лайн або прямого доступу до оперативних даних, відсортованих згідно із запитом (комп'ютеризований менеджмент) для широкого чи обмеженого кола користувачів; оброблення, підготовку та введення даних із застосуванням програмного забезпечення користувача або власного програмного забезпечення.
1.6. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, суб?єкт індустрії програмної продукції подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву.
Реєстраційна заява про реєстрацію суб?єкта індустрії програмної продукції як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, подається керівником або представником юридичної особи - платника (з документальним підтвердженням особи та повноважень) до відповідного органу державної податкової служби не пізніш як за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб?єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування.
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації суб?єкта індустрії програмної продукції як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування.
Суб?єкт індустрії програмної продукції разом з реєстраційною заявою подає фінансову звітність, копії первинних документів (засвідчені підписом платника податку або його посадовою особою та скріплені печаткою (у разі її наявності) чи в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, якщо такі документи створюються ним в електронній формі), що підтверджують право на використання особливостей оподаткування. Для підтвердження відповідності видів економічної діяльності суб?єкта індустрії програмної продукції видам економічної діяльності, визначеним у підпункті 1.5 цього пункту, суб?єкт індустрії програмної продукції разом з реєстраційною заявою подає висновок центрального органу виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації України щодо відповідності фактичних видів економічної діяльності суб?єкта індустрії програмної продукції видам економічної діяльності, визначеним у підпункті 1.5 цього пункту. Зазначений центральний орган виконавчої влади у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим органом відповідного звернення суб?єкта індустрії програмної продукції, зобов?язаний видати йому такий висновок або мотивовано відмовити в його видачі. Зазначений висновок є чинним протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем його видачі.
Рішення центрального органу виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації України про відмову у видачі зазначеного висновку може бути оскаржене суб?єктом індустрії програмної продукції в судовому порядку.
Для підтвердження права суб?єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для встановлення достовірності поданих платником документів. Така перевірка може бути проведена протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання реєстраційної заяви.
Орган державної податкової служби мотивовано відмовляє суб?єкту індустрії програмної продукції в реєстрації його як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви, поданих документів або проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що зазначений суб?єкт не відповідає критеріям, визначеним у підпункті 1.4 цього пункту.
Рішення про таку відмову має бути надіслано платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, протягом 15 робочих днів, що настають за днем отримання реєстраційної заяви.
Рішення про відмову в реєстрації не обмежує можливість повторного звернення суб?єкта індустрії програмної продукції до органу державної податкової служби з метою реєстрації як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування.
У разі відсутності підстав для відмови суб?єкту індустрії програмної продукції в реєстрації як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, орган державної податкової служби зобов?язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включити такого платника до реєстру суб?єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та видати йому або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво про реєстрацію такого суб?єкта як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування.
Суб?єкт індустрії програмної продукції має право застосовувати особливості оподаткування з першого числа місяця календарного кварталу, що настає за місяцем, в якому такого суб?єкта було включено до реєстру суб?єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції. За порушення строків включення платника до реєстру суб?єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та/або видачі йому відповідного свідоцтва посадові особи органів державної податкової служби несуть відповідальність відповідно до закону.
Форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію та порядок ведення реєстру суб?єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр суб?єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та щомісячно оприлюднює його на своєму веб-сайті.
У разі незатвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, зазначених у цьому пункті форм реєстраційні заяви платниками податків подаються у довільній формі.
1.7. У разі якщо суб?єкт, який застосовує особливості оподаткування, не відповідає критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту, то:
1) на такого суб?єкта не поширюються особливості оподаткування, встановлені цим пунктом. Такий суб?єкт зобов?язаний визначити податкове зобов?язання з податків, визначених особливостями оподаткування, за підсумками звітного (податкового) кварталу, в якому була допущена така невідповідність, і в порядку, передбаченому цим Кодексом, сплатити податок до бюджету в загальному порядку та сплатити пеню на суму збільшеного податку за період, починаючи з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому була допущена така невідповідність;
2) такий суб?єкт втрачає право застосовувати особливості оподаткування протягом наступних чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, в якому була допущена така невідповідність;
3) такий суб?єкт вважається платником відповідних податків на загальних підставах з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому була допущена така невідповідність.
По закінченню чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, в якому була допущена невідповідність суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту, суб?єкт індустрії програмної продукції може отримати свідоцтво про реєстрацію як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, в порядку, передбаченому підпунктом 1.6 цього пункту.
1.8. Свідоцтво про реєстрацію суб?єкта індустрії програмної продукції як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, підлягає анулюванню в разі, якщо зазначений суб?єкт:
1) подає заяву про анулювання реєстрації як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування;
2) не відповідає критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту;
3) припиняє здійснення видів економічної діяльності, що надавали йому право застосовувати особливості оподаткування, у зв?язку з ліквідацією або реорганізацією.
У таких випадках:
суб?єкт індустрії програмної продукції як суб?єкт, який застосовує особливості оподаткування, зобов?язаний повернути органу державної податкової служби свідоцтво про реєстрацію як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування;
орган державної податкової служби анулює свідоцтво про реєстрацію суб?єкта індустрії програмної продукції як суб?єкта, який застосовує особливості оподаткування, та виключає його з реєстру суб?єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.
Рішення органу державного податкової служби може бути оскаржене платником податку в порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
1.9. Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, визначеного згідно з пунктом 164.6 статті 164 цього Кодексу, та інших винагород за трудовими договорами (контрактами) працівників суб?єкта індустрії програмної продукції, який застосовує особливості оподаткування, відповідно до видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, посади яких відповідають переліку професійних назв робіт індустрії програмної продукції, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо сума податку, обчислена відповідно до абзацу першого цього підпункту, є меншою за суму податку, обчислену шляхом множення двократного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, на ставку податку, визначену абзацом першим пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, ставка податку щодо доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту (СтІТрозр), встановлюється в розмірі, що визначається за формулою:
СтІТрозр = 2 х Зпмін х СтБ / ЗпІТ, де:
Зпмін - розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
СтБ - розмір ставки податку, визначеної абзацом першим пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу;
ЗпІТ - розмір доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту".
Відповідний законопроект зареєстровано за №9744.
"Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції"
Закон спрямований на формування сприятливих умов розвитку індустрії програмної продукції України для створення високопродуктивних робочих місць, залучення інвестицій, збільшення обсягів випуску високотехнологічної продукції, стимулювання наукомісткого експорту та імпортозаміщення, реалізацію науково-технічного потенціалу України.
Законом встановлено, що сфера його дії поширюється на суб?єктів господарювання індустрії програмної продукції, визначеної згідно з Податковим кодексом України, та суспільні відносини, пов?язані з їх діяльністю.
Відповідно до закону, формами державної підтримки розвитку індустрії програмної продукції є: встановлення особливостей оподаткування суб?єктів індустрії програмної продукції, передбачених Податковим кодексом України; інші форми державної підтримки, що розробляються центральним органом виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації України з подальшим їх затвердженням Кабінетом Міністрів України.
Також законом встановлено, що державна підтримка розвитку індустрії програмної продукції спрямована на:
удосконалення способів забезпечення розвитку індустрії програмної продукції в Україні;
стимулювання розвитку системи управління в індустрії програмної продукції, у тому числі на поліпшення управління якістю продукції на основі стандартизації;
формування ефективного механізму взаємодії юридичних та фізичних осіб, зайнятих у сферах фундаментальної і прикладної науки, виробничому та інших секторах економіки з учасниками індустрії програмної продукції;
стимулювання переходу до моделі інноваційного розвитку індустрії програмної продукції;
удосконалення податкового, митного, валютного, трудового та пенсійного законодавства в частині, що регулює діяльність індустрії програмної продукції;
збільшення кількості високопродуктивних робочих місць в індустрії програмної продукції;
підвищення конкурентоспроможності учасників індустрії програмної продукції на зовнішніх ринках;
створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку індустрії програмної продукції;
сприяння здійсненню фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері інформаційних технологій;
активізацію міжнародного співробітництва та покращення іміджу України на міжнародному ринку як країни, що має розвинену і висококонкурентну індустрію програмної продукції;
сприяння пріоритетному запровадженню комп?ютерних програм, створених учасниками індустрії програмної продукції України, у державних підприємствах, наукових установах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у тому числі з метою зниження витрат замовників;
сприяння запровадженню комп?ютерних програм, створених учасниками індустрії програмної продукції України, у тому числі з метою зниження витрат вітчизняних товаровиробників.
Відповідний законопроект зареєстровано за №8267.
"Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності"
Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності.
Дія закону поширюється на суб'єктів, які є замовниками відповідно до статті 1, та провадять діяльності у сферах, визначених статтею 5 Закону "Про природні монополії", та/або у таких сферах:
забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;
забезпечення виробництва, передачі та постачання електричної енергії;
забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води;
забезпечення функціонування централізованого водовідведення;
надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування;
забезпечення функціонування міського електричного транспорту та експлуатація його об?єктів для надання послуг з перевезення;
надання послуг автостанцій, портів, аеропортів;
надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден;
надання послуг поштового зв?язку;
геологічне вивчення (у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ) нафтогазоносних надр, родовищ вугілля та інших видів твердого палива;
забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв?язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг;
забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих.
Дія закону поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг для здійснення ними діяльності у сферах, визначених статтею 5 Закону "Про природні монополії" або статтею 2 цього закону, які:
повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - дорівнює або перевищує 300 тисяч гривень), робіт - дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень;
здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 5 мільйонів гривень, а робіт - 10 мільйонів гривень.
Без застосування процедур закупівель, передбачених Законом "Про здійснення державних закупівель" та цим законом, замовник здійснює закупівлі:
1) товарів, робіт і послуг, які безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності у сферах, визначених статтею 2 цього закону:
їх дочірніми підприємствами;
підприємствами, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить цьому замовнику;
підприємствами, господарськими товариствами, яким належить 50 і більше відсотків статутного капіталу замовника, що здійснює закупівлю за рахунок власних коштів;
підприємствами, установами в межах єдиного виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту загального користування та господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких належить державі, метою діяльності яких є забезпечення перевізного процесу;
2) паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів);
3) товарів, що закуповуються для перепродажу третім сторонам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб?єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник;
4) вуглеводневої сировини, нафтопродуктів для їх подальшої переробки і реалізації, та пов'язаних і необхідних для цього супутніх послуг: з переробки, виробництва, транспортування фрахтування, страхування, переміщення, вантажних перевезень, зберігання, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських, інформаційно-аналітичних послуг щодо ринкових цін та біржових котирувань, фінансових послуг, послуг бірж, аукціонів, систем електронних торгів;
5) товарів, робіт та послуг повністю або частково за рахунок державних коштів за умови, що вартість предмету закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - не перевищує 1 мільйон гривень;
6) товарів, робіт та послуг за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 5 мільйонів гривень, а робіт - не перевищує 10 мільйонів гривень. У разі здійснення замовником закупівлі) товарів робіт та послуг частково за рахунок державних коштів застосовується пункт 5 цієї частини;
7) товарів, робіт та послуг, якщо спеціальними законами визначений єдиний продавець (постачальник, виконавець) таких товарів, робіт та послуг;
8) товарів, робіт та послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються Державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень, або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Відповідний законопроект зареєстровано за №10006.
"Про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо визначення розподілу повноважень)
Згідно із документом, Перший віце-прем?єр-міністр, віце-прем?єр-міністри діють згідно з визначеним Кабінетом Міністрів України розподілом повноважень.
Крім цього, документом встановлюється, що проекти актів Кабінету Міністрів можуть також вноситися в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів Прем?єр-міністром України та Першим віце-прем?єр-міністром України, віце-прем?єр-міністрами України у разі, коли вони не очолюють міністерство.
Відповідний законопроект зареєстровано за №10274.
"Про розвиток виробництва та споживання біологічних палив"
Закон визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади виробництва і споживання біологічних палив на основі використання біологічної енергетичної сировини та біохімічних методів її переробки і спрямований на створення необхідних умов для організації та правового регулювання обігу таких палив в Україні.
Відповідно до закону, держава забезпечує розвиток виробництва та споживання біопалив шляхом реалізації організаційно-економічних заходів щодо стимулювання виробництва та споживання біопалив, визначених цим Законом та іншими законодавчими актами.
Зокрема, держава сприяє виробництву
дизельного біопалива із вмістом етилових або метилових ефірів жирних кислот, отриманих з рослинних олій і тваринних жирів, у таких пропорціях до загального обсягу виробництва дизпалива в Україні:
у 2012 році - не менш як 2 відсотки;
у 2013 році - не менш як 5, 75 відсотка;
у 2014 році - не менш як 10 відсотків;
у 2015 році - не менш як 20 відсотків.
сумішевих бензинів та моторних палив із вмістом біоетанолу у таких пропорціях до загального обсягу виробництва бензинів в Україні:
у 2012 році - не менш як 2 відсотки;
у 2013 році - не менш як 5, 75 відсотка;
у 2014 році - не менш як 15 відсотків;
у 2015 році - не менш як 20 відсотків.
Документ містить також норму, відповідно до якої розпорядники державних коштів при здійсненні закупівель пального для технічних засобів за рахунок державних коштів виходять з того, що частка біопалив в такому пальному обов?язково має становити:
у 2012 році - не менше 1 відсотка;
у 2013 році - не менше 2 відсотків;
у 2014 році - не менше 3 відсотків;
у 2015 році - не менше 4 відсотків.
Відповідно до закону, недотримання вищезазначених норм розпорядниками державних коштів допускається виключно у випадках відсутності пропозиції такого палива на ринку, якщо експлуатація технічних засобів неможлива з використанням біопалив або в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами.
Відповідний законопроект зареєстровано за №7524.
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права особи на перегляд судових рішень"
Закон спрямований на удосконалення правових механізмів забезпечення права особи на перегляд судових рішень з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов?язань при вирішенні судової справи.
Зокрема, доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею, яка визначатиме судовий порядок перегляду постанови по справі про адміністративне правопорушення. Крім того, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлено можливість подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов?язань при вирішенні справи навіть за відсутності в особи копії такого рішення, але за умови додання до заяви клопотання особи про витребування копії такого рішення у органу, що є відповідальним за виконання рішень міжнародної судової установи.
Відповідний законопроект зареєстровано за №10001.
"Про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" (щодо оплати державної експертизи з енергозбереження)
Відповідно до закону, державна експертиза з енергозбереження є обов?язковою для: отримання пільг, передбачених податковим та/або митним законодавством; пріоритетного кредитування заходів щодо забезпечення раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів; отримання безповоротного асигнування, цільових державних та інших субсидій, субвенцій, дотацій для здійснення заходів з забезпечення енергозбереження за рахунок бюджетних коштів.
Крім того, законом встановлюється, що державна експертиза з енергозбереження проводиться на платній основі, а розмір плати за проведення державної експертизи з енергозбереження встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідний законопроект зареєстровано за №8554.
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів)"
Відповідно до закону, забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:
у ліфтах і таксофонах;
у приміщеннях та на території закладів охорони здоров?я;
у приміщеннях та на території навчальних закладів;
на дитячих майданчиках;
у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
у під?їздах житлових будинків;
у підземних переходах;
у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
у приміщеннях об‘єктів культурного призначення;
у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.
Згідно із документом, забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:
у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності;
у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
у приміщеннях гуртожитків;
в аеропортах та на вокзалах.
Законом передбачено також, що власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов?язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму.
Відповідний законопроект зареєстровано за №9474.
"Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення"
Законодавчим актом посилюється адміністративна відповідальність за порушення правил та порядку поводження із спеціальними засобами активної оборони, спрямованими на ураження людини чи завдання їй больового шоку.
Законом, зокрема, доповнено статтю 174 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно із доповненням, "Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку -
тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої".
Документом також доповнено статтю 190 "Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї" словами "спеціальних засобів активної оборони".
Зміни внесено у статті 191, 192, 193, 194, 195 і 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідний законопроект зареєстровано за №7483.
"Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм"
Закон спрямований на удосконалення деяких норм Податкового кодексу з метою спрощення процедур взяття на облік платників податків, покращання адміністрування податків і зборів, уникнення конфлікту інтересів між платниками податків і контролюючими органами, надання більших можливостей платникам податків застосовувати спеціальні режими, а також завершення запровадження принципу "єдиного вікна" при здійсненні державної реєстрації суб?єктів господарювання та взяття їх на облік у органах державної податкової служби.
Документом удосконалено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за результатами її запровадження з 1 січня поточного року, зокрема, спрощено процедуру взяття на облік платників єдиного податку платниками податку на додану вартість. Доопрацьовано механізм запровадження на 2012 рік мораторію щодо застосування деяких штрафних санкцій до платників єдиного податку. Крім того, передбачається не накладати штрафні санкції у 2012 році за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платником єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку, а також запровадити мораторій на застосування адміністративних стягнень у вигляді штрафу за неправильність заповнення у 2012 році книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат.
Законодавчим актом встановлено комплекс змін до норм щодо податкового адміністрування, які спрямовані, насамперед, на спрощення та удосконалення адміністративних процедур.
Передбачається наступне:
спростити процедури взяття на облік платників податків, що пов?язано із завершенням запровадження принципу "єдиного вікна" при здійсненні державної реєстрації суб?єктів господарювання, а також спростити процедури відкриття банківських рахунків суб?єктами господарювання;
спростити порядок підписання податкової декларації платником у разі відсутності у такого платника особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;
з метою спрощення сплати незначного податкового боргу (без залучення податкового керуючого, опису податкового майна) збільшено мінімальний розмір податкового боргу при наявності якого податкова вимога платнику податків не надсилається (з одного до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а також визначено, що при наявності такого податкового боргу право податкової застави не застосовується;
з метою уникнення конфлікту інтересів приведено у відповідність процедуру взяття на облік договорів управління майном, які є платниками податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість;
збільшується термін подання платником податку заперечень щодо акту фактичної перевірки його підрозділу, який знаходиться поза межі реєстрації такого платника податку, а також збільшується термін строку прийняття рішення органом ДПС за таким актом перевірки;
з метою удосконалення процедури погашення податкового боргу встановлюється черговість погашення податкового боргу в залежності від терміну його виникнення (а не на розсуд податкового органу) у разі погашення боргу за рахунок продажу майна, що перебуває у податковій заставі;
зобов?язати органи ДПС інформувати платника податків про поновлення видаткових операцій на його рахунках у разі усунення цим платником підстав для зупинення таких видаткових операцій;
спростити процедуру зняття режиму податкової застави на придбане майно в результаті його реалізації для погашення податкового боргу;
надати платнику податків можливість самостійно здійснювати продаж майна з метою погашення таким платником податкового боргу.
Законом внесено комплекс змін до норм щодо оподаткування податком на прибуток підприємств. Так, врегульовано деякі позиції Кодексу щодо порядку врахування доходів і витрат при визначені бази оподаткування, зокрема: доповнено Кодекс положеннями, що не визнаються доходами з метою оподаткування у разі неповернення платником податку інвестицій, внесених до статутного фонду, при проведенні процедури припинення акціонерного товариства; при визначенні розміру витрат (не більше 4 відсотків від обсягу доходу (виручки) від реалізації продукції) здійснених на користь нерезидента у вигляді роялті, за надані послуги з маркетингу, консалтингу, реклами - запропонована окрема норма для банків з показником 4 відсотки доходу від операційної діяльності, оскільки у звітності банків відсутній показник "реалізація продукції"; уточнений механізм визначення доходу і нарахування амортизації на основні засоби, отримані безоплатно або придбані чи виготовлені (споруджені) за рахунок бюджетних коштів чи кредитних ресурсів, запозичених Урядом чи під гарантію Уряду.
Законом врегульовано також питання оподаткування неприбуткових організацій в частині:
визначення поряд з центральними і місцевими органами неприбутковими Національної Академії наук України та її структурних установ і організацій, які фінансуються за рахунок бюджету;
оподаткування організації роботодавців та їх об?єднань - виділені окремою позицією в переліку неприбуткових організацій із характерними для них неоподатковуваними доходами;
доповнено перелік неприбуткових організацій садівничими і гаражними кооперативами, які були відсутні у Кодексі і що привело до появи великої кількості скарг на їх оподаткування;
передбачено не застосовувати непрямі методи визначення звичайних цін у зв?язку з відсутністю законодавчого врегулювання таких методів;
удосконалено порядок визначення доходів і витрат при оподаткуванні податком на прибуток підприємств-постачальників природного газу (гарантований постачальник) за регульованими тарифами.
Документом внесено зміни й стосовно положень Кодексу, які стосуються оподаткування податком на додану вартість.
Зокрема, скасовано обмеження щодо добровільної реєстрації платником ПДВ, що дасть можливість реєструватися платником ПДВ будь-якій особі, яка здійснює господарську діяльність незалежно від обсягів постачання; спрощено процедуру реєстрації платником ПДВ платників єдиного податку, у тому числі при добровільній зміні ставки єдиного податку з 5 % на 3 %, та уніфікувати строки такої реєстрації і подання заяви; скорочено строк реєстрації платників ПДВ у органах ДПС з 10 до 5 робочих днів, а також строк реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, що надасть можливість своєчасно перевірити наявність права на декларування податкового кредиту; розширено перелік с/г підприємств, які можуть отримувати компенсацію за придбане в них молоко та м'ясо. удосконалено порядок обчислення податку на додану вартість у туристичній галузі; спрощено перерахунок податкового кредиту по необоротних активах, які використовуються одночасно в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях; визначено особливі правила, за якими платник може включити до податкового кредиту суми ПДВ, за якими раніше такий платник не мав права на податковий кредит; звільнено від оподаткування операції з передачі рухомого складу пасажирського транспорту загального користуванні.
Комплекс змін внесено й до норм щодо податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, усунено законодавчі колізії при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб бездомних осіб, а також дипломатичних працівників при компенсації їм витрат у відрядженні; не включено до бази оподаткування доходи у вигляді індексації пенсії; виплат з державного бюджету, що здійснюються за рішенням Європейського суду з прав людини; від здавання брухту чорних металів; спрощено порядок прийняття рішень професійними спілками щодо здійснення на користь їх членів виплат чи відшкодувань у неоподатковуваному розмірі; встановлено, що податкові агенти не утримують у джерела виплати податок з доходів, що виплачуюється підприємцям; спрощено порядок проведення річних перерахунків податку на доходи фізичних осіб.
Відповідний проект зареєстровано за №9661-д.
"Про внесення змін до деяких законів України" (щодо убезпечення пенсійних активів)
Закон спрямований на встановлення правових механізмів убезпечення пенсійних активів, які знаходяться на зберіганні в банківській мережі, у разі порушення справи про банкрутство зберігача, прийняття рішення про його ліквідацію, введення щодо нього режиму санації або призначення тимчасової адміністрації зберігача, а також посилення захисту майнових прав та інтересів застрахованих осіб Накопичувального пенсійного фонду та учасників недержавних пенсійних фондів.
Зокрема, Закон "Про банки і банківську діяльність" доповнено положенням, згідно з яким "Пенсійні активи не включаються до ліквідаційної маси зберігача Накопичувального пенсійного фонду, недержавного пенсійного фонду та інших банків. Розпорядження пенсійними активами Накопичувального пенсійного фонду та активами недержавних пенсійних фондів здійснюється відповідно до законів "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення".
Відповідний законопроект зареєстровано за №9687.
"Про внесення змін до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності"
Законодавчим актом приведено окремі положення Закону "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" у відповідність до вимог Закону "Про оренду державного та комунального майна" та Земельного кодексу України.
Зокрема, з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності виключено положення щодо погодження Кабінетом Міністрів продажу земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам (пункт 85).
Відповідний законопроект зареєстровано за №9693.
"Про внесення змін до деяких законів України щодо взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"
Законодавчим актом доповнено закони "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування" положеннями про взаємний обмін інформацією між Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відомчими реєстрами органів статистики, податкових органів та Пенсійного фонду України про взяття на облік і зняття з обліку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та про відображення її у виписці з Єдиного державного реєстру, що дозволить використовувати цю виписку як офіційне підтвердження перебування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на обліку у органах статистики, податкових органах та Пенсійному фонді України.
Відповідний законопроект зареєстровано за №9660.
"Про внесення змін до статті 292 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за втручання в роботу об'єктів трубопровідного транспорту"
Законом викладено у новій редакції назву та частину першу статті 292 Кримінального кодексу України:
"Стаття 292. Пошкодження об'єктів магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів
1.Пошкодження чи руйнування магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів або нафтопродуктопроводів, відводів від них, технологічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів обліку, автоматики, телемеханіки, зв'язку, сигналізації або електрохімічного захисту, споруд електроживлення, газового обладнання, а також незаконне втручання в роботу технологічного обладнання, якщо ці дії призвели до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або створили небезпеку для життя людей, -
карається штрафом від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років".
Відповідний законопроект зареєстровано за №9344.
"Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр"
Законодавчим актом доповнено статтю 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою частиною третьою, якою встановлюється відповідальність за порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці про нещасний випадок на виробництві. Згідно із документом, "порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці про нещасний випадок на виробництві -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Законом також частину другу статті 231 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у редакції, якою визначені повноваження посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Документом у статтях 267, 271, 272, 275 Кримінального кодексу підвищено розмір покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідний законопроект зареєстровано за №9071.
"Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра на період до 2020 року"
Закон спрямований на підвищення рівня забезпеченості якісною водою населення та галузей економіки, оптимізація водоспоживання, захист територій і населених пунктів від шкідливої дії вод, збереження і відтворення водних ресурсів на засадах інтегрованого управління водними ресурсами і адаптація водного законодавства до законодавства ЄС.
Метою Програми є визначення основних напрямів державної політики у сфері водного господарства для задоволення потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, збереження і відтворення водних ресурсів, впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, відновлення ролі меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, оптимізація водоспоживання, запобігання та ліквідація наслідків шкідливої дії вод.
Виконання Програми здійснюватиметься двома етапами. На першому етапі (до 2016 року) передбачається:
визначити межі прибережних захисних смуг згідно з проектами землеустрою, насамперед на водних об'єктах, що є джерелами питного водопостачання;
здійснити першочергові заходи щодо: відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та екологічного стану малих річок; будівництва і реконструкції групових водопроводів (очисних споруд, магістральних водоводів, розвідних мереж), запобігання виникненню аварійних ситуацій на них; ліквідації наслідків шкідливої дії вод, захисту населених пунктів, виробничих об'єктів та сільськогосподарських угідь;
забезпечити централізованим питним водопостачанням сільські населені пункти, що користуються привізною водою, та здійснити пошук джерел підземних вод для питного водопостачання;
відновити функціонування меліоративних систем, здійснити реконструкцію і модернізацію їх інженерної інфраструктури, поліпшити екологічний стан зрошуваних земель;
удосконалити: прямий водооблік і технології розподілу води на водогосподарських системах; моніторинг поверхневих вод та меліорованих земель, зокрема шляхом розвитку автоматизованих спостережних мереж;
розробити: регіональні програми розвитку водного господарства; програми реконструкції і модернізації магістральних каналів; регіональні схеми комплексного протипаводкового захисту територій від шкідливої дії вод.
На другому етапі (2017-2021 роки) передбачається:
впровадити систему інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом шляхом розроблення та виконання планів управління басейнами річок, застосування економічної моделі цільового фінансування заходів у басейнах річок, утворення басейнових рад річок, а також підвищення ролі існуючих та утворення нових басейнових управлінь водних ресурсів;
реалізувати водо- та енергозберігаючі технології, які забезпечують підвищення функціонування водогосподарсько-меліоративного комплексу;
удосконалити стандарти і нормативи щодо використання водних ресурсів та лімітів забору води і скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти;
збудувати акумулювальні протипаводкові ємності у гірських та рівнинних частинах річок, польдери та протипаводкові водосховища для організації управління паводковим стоком;
розробити та впровадити: аналітичні методи проведення оцінки і визначення ризику негативного впливу певних видів провадження господарської діяльності на водні ресурси;
створити автоматизовану інформаційно-вимірювальну систему спостережень та прогнозування шкідливої дії вод;
удосконалити систему державного управління водними ресурсами.
Відповідний проект зареєстровано за №9584.
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій"
Закон спрямований на встановлення чітких норм законодавства щодо здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій та спрощення її шляхом збільшення терміну подання інвестором документів.
Зокрема, в статті 395 Господарського кодексу встановлено, що "державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання".
Закон "Про режим іноземного інвестування" доповнено положенням, згідно із яким "державна реєстрація іноземної інвестиції - це фіксування факту внесення іноземної інвестиції шляхом присвоєння органом державної реєстрації Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій інформаційному повідомленню реєстраційного номера з відповідним записом у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій".
Згідно із законом, державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання. Перереєстрація іноземної інвестиції у зв?язку із зміною власника такої інвестиції проводиться шляхом скасування попередньої державної реєстрації іноземної інвестиції та здійснення заходів щодо нової державної реєстрації іноземної інвестиції. У разі вилучення (репатріації) іноземної інвестиції державна реєстрація іноземної інвестиції підлягає анулюванню.
Відповідний законопроект зареєстровано за №9676.
"Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу" (щодо розміру допомоги особі, яка здійснює догляд за інвалідом)
Згідно із документом, держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за ним. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім?ї та середньомісячним сукупним доходом сім?ї за попередні шість місяців, але не може бути більше ніж мінімальна заробітна плата.
Відповідний законопроект зареєстровано за №10416.
"Про внесення змін до Закону України "Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні" (щодо забезпечення здоров'я уболівальників та спортсменів і створення сприятливої атмосфери для перегляду матчів Євро-2012)
Згідно із документом, у спортивних спорудах, де будуть проходити заходи чемпіонату Євро-2012, на період проведення чемпіонату має бути заборонено:
вживання та використання тютюнових виробів;
реалізація (продаж) тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням;
будь-яка реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об?єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби;
проведення заходів: з безоплатної роздачі, обміну тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь які інші товари, роботи, послуги;
дарування тютюнових виробів у вигляді бонусу за придбання іншого товару або послуги;
розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі.
Заборона має поширюватися на всі без виключення приміщення і відкриті зони всієї території спортивної споруди.
Відповідний законопроект зареєстровано за №9642.
"Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та погашення заборгованості до Пенсійного фонду України)
Законом надано право платникам, які не мають заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на розстрочення сум заборгованості зі сплати страхових внесків за період до 31 грудня 2010 року. Це право надається у разі, якщо платник протягом шести місяців з дня набрання чинності цим законом звернувся до відповідного органу Пенсійного фонду України із заявою. Орган Пенсійного фонду України у десятиденний строк з дня отримання заяви приймає рішення про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків та укладає з платником договір за формою, затвердженою Пенсійним фондом України.
Встановлено, що розстрочення проводитиметься рівними частинами протягом 24 календарних місяців, починаючи з місяця подання платником заяви.
Відповідний законопроект зареєстровано за №10028.
"Про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо закупівель товарів підприємствами літакобудівної промисловості)
Законодавчим актом передбачено не поширювати дію Закону "Про здійснення державних закупівель" на "товари, відповідно до комплектувальної відомості на літаки або вертольоти та до специфікації матеріалів і агрегатів на авіаційні двигуни, які внесені до конструкторської документації розробника виробу" з метою скорочення термінів закупівлі комплектуючих для модернізації, виробництва, ремонту літаків, вертольотів та двигунів до них, та недопущення зриву виробничих процесів і невиконання укладених контрактів з іноземними замовниками.
Відповідний законопроект зареєстровано за №9748.
Прийнято 2 законопроекти з питань ратифікації.
Ухвалено також низку постанов щодо: призначення і звільнення суддів, відзначення ювілейних та пам‘ятних дат тощо.
Низку проектів законодавчих документів відправлено на доопрацювання, деякі відхилено.