Комітетом, зокрема, підготовлено роз'яснення щодо питання, на чиє ім'я народний депутат України має писати заяву про дострокове припинення його повноважень.

Комітет зазначив, що питання набуття та припинення повноважень народного депутата України встановлено правовими нормами Конституції України та Законом України "Про статус народного депутата України", отже правові норми Регламенту Верховної Ради України в цьому значенні мають правовий статус у частині, що не відрізняється від норм Конституції та зазначеного Закону.

Комітет також звертає увагу на те, що Конституція України та Закон України "Про статус народного депутата України" встановлюють правові норми, згідно яких набуття і припинення повноважень народними депутатами України є питанням, що відноситься до компетенції Верховної Ради України.

Комітет зазначив, що подання народним депутатом письмової заяви про складення депутатських повноважень, адресованої до Верховної Ради України, відповідає Конституції України та Закону України "Про статус народного депутата України", рішенню Конституційного Суду України з цього питання.

Комітет також зазначив, що подання народним депутатом письмової заяви про складення депутатських повноважень, адресованої до Верховної Ради України не є порушенням статті 9.8.2 Регламенту Верховної Ради України, керуючись частиною першою розділу XY Конституції України, оскільки у цьому випадку правозастосовними нормами є норми Конституції України та Закону України "Про статус народного депутата України".

Відтак, згідно конституційних вимог, звернення народного депутата України має адресуватися до органу, до компетенції якого віднесено прийняття рішення з цього питання, тобто Верховної Ради України.

У питанні щодо чинності норм статті 9.8.2 Регламенту Верховної Ради України в частині того, що заява народного депутата про дострокове припинення повноважень не підлягає відкликанню Комітет зазначив, враховуючи, що питання про відкликання заяви народного депутата є питанням процедури, яке не врегульоване Конституцією і законом, і не є предметом сфери їх врегулювання, а відноситься до суто регламентних правових норм, слід вважати, що є чинною правова норма статті 9.8.2 Регламенту Верховної Ради в частині того, що заява народного депутата про дострокове припинення повноважень не підлягає відкликанню, оскільки вона подається до Верховної Ради з метою усунення порушення вимог законодавства щодо суміщення посад народного депутата України з іншими видами діяльності і виконання ним оплачуваної роботи.

Зазначена норма, з огляду на конституційний рівень врегулювання цих суспільних відносин (відсутність трудових відносин між Верховною Радою України та народним депутатом) має імперативний характер. Згідно частини другої статті 81 рішення парламенту обумовлюється наявністю особистої заяви народного депутата – конституційно значимого юридичного факту, через те можливість "дезавуювання" особистої заяви народного депутата України будь-якою особою (органом) у будь-який спосіб Конституція України не передбачає.

Це саме, з огляду на конституційно визначений спосіб набуття депутатського мандату та його припинення, стосується положення частини третьої статті 9.8.1 Регламенту Верховної Ради України за якою прийняте Верховною Радою рішення про дострокове припинення повноважень депутата не підлягає перегляду.

Таким чином, з огляду на статтю 81, пункт 1 Перехідних положень Конституції України норма статті 9.8.2 Регламенту Верховної Ради України є чинною в частині того, що заява народного депутата про дострокове припинення повноважень не підлягає відкликанню.

Комітет роз'яснив, що, розглядаючи питання щодо терміну розгляду заяви про складення повноважень народного депутата, необхідно виходити із того, що правові норми Регламенту Верховної Ради України діють у частині, що відповідає Конституції і закону.

Комітет роз'яснив порядок дострокового припинення повноважень народного депутата встановлений у статті 5 Закону України "Про статус народного депутата України".

Згідно положень частини першої цієї статті, "рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата приймається у десятиденний строк за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, більшістю від конституційного складу Верховної Ради України". Виходячи із наведених положень Закону, Комітет зазначив:

1) на засіданні Верховної Ради України розглядається не заява народного депутата про дострокове припинення повноважень, а питання порядку денного про дострокове припинення повноважень народного депутата;

2) десятиденний термін встановлений для розгляду Верховною Радою України питання про дострокове припинення повноважень народного депутата, а не для розгляду особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень;

3) Верховна Рада України у десятиденний строк згідно вимог Закону має прийняти рішення за поданням Комітету, а не за особистою письмовою заявою народного депутата України.

Комітет також дав роз'яснення щодо порядку розгляду Верховною Радою України заяви про дострокове припинення повноважень народного депутата, поданої ним у міжсесійний період. Він визначений Конституцією України, Законом України "Про статус народного депутата України" та Регламентом Верховної Ради України.

Комітет зазначив, що Верховна Рада України, парламентські комітети проводять свою роботу і приймають рішення на засіданнях в сесійний період. В міжсесійний період засідання Верховної Ради України (крім позачергових сесій), комітетів не проводяться. Тому в міжсесійний період питання не розглядаються ні Верховною Радою України, ні комітетами Верховної Ради України.

Роз'яснення підготовлені у зв'язку з необхідністю забезпечення представництва Відділом зв'язків з органами правосуддя інтересів Верховної Ради України в судовій справі за позовом Терьохіна С.А. про скасування Постанови Верховної Ради України від 8 вересня 2005 року № 2843-IV "Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Терьохіна С.А.".