Закон визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг.
Документ, зокрема, містить визначення:
ознак адміністративної послуги;
суб'єкта надання адміністративної послуги, яким може бути орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги;
порядку надання адміністративних послуг та інформації щодо них;
строків та плати за надання адміністративних послуг;
організації центрів надання адміністративних послуг;
формування Реєстру та Єдиного державного порталу адміністративних послуг;
відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг тощо.
Законодавчий акт містить низку інструментів, спрямованих на врегулювання організаційних та якісних складових процесу надання адміністративних послуг, а саме щодо:
основних вимог до регулювання надання адміністративних послуг;
визначення вимог щодо якості надання адміністративних послуг;
запровадження інформаційної та технологічної карток адміністративної послуги, які відповідно містять інформацію для користувача про саму послугу та про процес надання кожної конкретної послуги;
організації роботи адміністратора, його прав та обов’язків;
фінансового та іншого забезпечення надання адміністративних послуг тощо.
Згідно із законом, діяльність центрів надання адміністративних послуг, утворених до набрання ним чинності, а також утворених у період до ухвалення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів, необхідних для організації діяльності центрів надання адміністративних послуг відповідно до цього закону, повинна бути приведена органами, які їх утворили, у відповідність з вимогами, передбаченими цим законом, до 1 січня 2014 року.
Відповідний законопроект, до якого внесено певні уточнення під час обговорення, зареєстровано за № 9435.