На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №10425) спрямований на удосконалення положень чинного законодавства України та посилення гарантій незалежності суддів у процесі їх призначення, обрання на посаду, а також у ході здійснення ними професійної діяльності.
Проектом закону пропонується внести зміни до законів "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Регламент Верховної Ради України", якими врегульовуються окремі питання, пов'язані із призначенням чи обранням суддів на посади. Зокрема, законопроектом передбачається ряд додаткових гарантій унеможливлення політизації процесу обрання суддів, недопущення будь-якого впливу на кандидатів на посаду судді, обмеження прокурорів у праві ініціювати розгляд питань щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності або щодо їх звільнення з посади. Крім того, законопроектом врегульовуються окремі питання щодо суб'єктів, які вправі звертатися до Вищої ради юстиції з пропозицією про звільнення судді з посади.
Під час обговорення члени Комітету наголошували, що з огляду на роль, статус та функції прокурора за чинним законодавством звернення прокурора до Вищої ради юстиції чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо проведення перевірки поведінки судді при розгляді судової справи створює значний ризик впливу на формування позиції судді при прийнятті рішення у такій справі.
Народні депутати звертали увагу на те, що гарантії незалежність суддів беззаперечно є однією з основних засад здійснення судочинства об'єктивним та неупередженим судом. Зокрема, у частині першій статті 126 Основного Закону закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.
Члени Комітету акцентували також увагу на тому, що сьогодні існує значна кількість міжнародних рекомендацій стосовно формування незалежної судової влади та забезпечення незалежності суддів. Так, за міжнародними стандартами правосуддя, одним з аспектів забезпечення незалежності суддів є наявність гарантій того, що орган, який уповноважений приймати рішення стосовно обрання та кар'єри суддів, буде незалежним від уряду та адміністративних органів, а також виключатимуться інші ризики політичного впливу на зазначений процес (Європейська хартія про закон "Про статус суддів", Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № 94(12) "Незалежність, дієвість та роль суддів", Висновок № 1 (2001) Консультативної Ради європейських суддів про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, доповідь Венеціанської Комісії СDL-AD (2007)028 від 22 червня 2007 року щодо призначення суддів). Крім того, в останньому Висновку Венеціанської Комісії CDL-AD (2011)033 від 18 жовтня 2011 року, присвяченому питанням судоустрою і статусу суддів, наголошується на необхідності чітко визначити, що роль Президента України є суто формальною і стосується тільки офіційного призначення судді на посаду.
Парламентарії підкреслювали, що ураховуючи той факт, що повноваження Президента України, Верховної Ради щодо призначення, обрання суддів передбачені Конституцією, повністю виключити таку участь без внесення змін до Основного Закону неможливо. Водночас, для зменшення впливу на процес призначення, обрання суддів та посилення гарантій незалежності суддів роль Президента та парламенту має зводитися до прийняття рішення лише на підставах та в межах подань органів, відповідальних за формування суддівського корпусу, – Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, без вирішення питання про можливість чи неможливість призначення або обрання рекомендованого зазначеними органами кандидата на посаду судді.
На думку членів Комітету, пропоновані законопроектом зміни унеможливлять вплив на формування позиції судді при розгляді справи, та є вкрай важливими для подальшого демократичного розвитку судової влади в Україні.