Законопроектом (реєстр. №9156), поданим народним депутатом В.Колесніченком, пропонується заборонити створення і діяльність об'єднань громадян, що пропагують екстремізм, та функціонування релігійних організацій, які сприяють проявам екстремізму. Проект визначає суб'єктів, які здійснюють протидію екстремізму, підслідність справ, пов'язаних з екстремістською діяльністю тощо.
Для досягнення вказаної мети законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів "Про об'єднання громадян" та "Про свободу совісті та релігійні організації".
Члени Комітету, розглянувши проект, погодилися із зауваженнями, висловленими фахівцями Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради та інших установ, зокрема Служби безпеки України, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Інституту законодавства Верховної Ради, Національної академії прокуратури та Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого".
Народні депутати, зокрема зазначили, що запропоноване визначення автором поняття екстремізму є "вкрай неконкретизованим і таким, що одночасно підпадає під дію декількох статей Кримінального кодексу". Крім того, види екстремістської діяльності, визначені у ст. 5 проекту, вже передбачені у якості відповідних злочинів (ст.ст. 109 "Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади", 258 "Терористичний акт", 258-1 "Втягнення у вчинення терористичного акту", 258-2 "Публічні заклики до вчинення терористичного акту", 258-3 "Створення терористичної групи чи терористичної організації", 258-4 "Сприяння вчиненню терористичного акту", 295 "Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку", 343 "Втручання в діяльність працівників правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби", 344 "Втручання у діяльність державного діяча", 376 "Втручання в діяльність судових органів" Кримінального кодексу).
Члени Комітету також наголошували, що у частині першій запропонованої проектом статті 101-1 Кримінального кодексу пропонується передбачити адміністративну преюдицію для зазначених у ній діянь. Проте при розробці та прийнятті чинного Кримінального кодексу 2001 року розробники та законодавець відмовились від нього, виходячи з того, що діяння, яке за своєю природою та відповідно до положень закону вважається адміністративним правопорушенням, не може "перетворитись" на злочин (тобто стати діянням зі значно більшим ступенем небезпеки для суспільства) лише тому, що воно вчинене певною особою вдруге або втретє.
На думку народних депутатів, незрозумілими є норми законопроекту щодо віднесення "екстремістської діяльності, що загрожує громадському порядку та громадській безпеці" до злочинів проти основ національної безпеки України.
Члени Комітету вважають "сумнівною необхідність прийняття спеціального закону щодо протидії екстремізму, який не тільки не сприятиме досягненню мети, а й може створити передумови для масових порушень прав і свобод людини і громадянина".