Законопроектом (реєстр.№10265) пропонується запровадити норму, згідно з якою у кожному дошкільному та середньому навчальному закладі, незалежно від його типу та місця розташування, утворюється та діє на постійній основі пункт невідкладної медичної допомоги.
Згідно із законопроектом, робота пункту невідкладної медичної допомоги має забезпечуватися медичним персоналом, закріпленим за відповідним навчальним закладом.
Кількість осіб медичного персоналу, норми забезпечення медичним обладнанням та лікарськими засобами, що спрямовуються для діяльності кожного пункту невідкладної медичної допомоги, визначатимуться відповідним органом державної влади у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до проекту, в окремих випадках, за рішенням відповідного органу державної влади у сфері охорони здоров'я, у сільській місцевості функції медичних працівників пункту невідкладної медичної допомоги при навчальному закладі зможуть виконувати за сумісництвом штатні працівники закладів охорони здоров'я, які розташовані на території відповідної сільської (селищної) ради.
Комітет зазначив, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери охорони здоров'я та життя людей, тварин і рослин, правовідносини якої в ЄС регулюються Договором про заснування Європейського Співтовариства (консолідована версія), Європейською соціальною хартією (переглянутою). Також, зауважив Комітет, з огляду на дотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, правовідносини, які є предметом регулювання законопроекту, регулюються міжнародними документами у сфері захисту прав людини: Загальною декларацією прав людини, 1948 р. та Конвенцією ООН про права дитини (прийнятою резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року).
Члени Комітету підкреслили, що у своїй діяльності щодо забезпечення прав дітей Європейський Союз дотримується тристороннього підходу, а саме: вирішення конкретних питань, таких як насилля проти дітей, діти у військових конфліктах, торгівля дітьми, тощо; забезпечення того, щоб питання прав і потреб дітей більше враховувалися у конкретних тематичних сферах, таких як освіта та охорона здоров'я; більш послідовне використання комплексного підходу до прав дітей як до одного з питань, що стосується різних сфер життя, та має знаходити відображення у всіх програмах та проектах, що фінансуються ЄС.
За висновком експертів Комітету, Європейське законодавство з метою забезпечення ефективного здійснення права на охорону здоров'я зобов'язує держави самостійно або у співробітництві з громадськими чи приватними організаціями вживати відповідних заходів для того, щоб, серед іншого: усувати, у міру можливості, причини слабкого здоров'я; забезпечити діяльність консультативно-просвітницьких служб, які сприятимуть поліпшенню здоров'я і підвищенню особистої відповідальності у питаннях здоров'я; запобігати, у міру можливості, епідемічним, ендемічним та іншим захворюванням, а також нещасним випадкам.
Комітет підкреслив, що запропоновані зміни по суті узгоджуються з загальними принципами забезпечення найкращих інтересів дитини, які сформульовані на рівні міжнародних документів, та не суперечать праву Європейського Союзу.