Законопроектом (реєстр.№10016) пропонується визначити засади, принципи та шляхи уніфікації законодавства у сфері створення робочих місць для працевлаштування інвалідів шляхом виключення із низки галузевих законів норм, які регулюють питання визначення квоти для працевлаштування інвалідів, а саме: частини 4 Закону "Про залізничний транспорт"; частини 8 статті 21 Закону "Про електроенергетику"; частини 5 статті 16 Закону "Про поштовий зв'язок"; частини 4 статті 41 Закону "Про телекомунікації".
Пропонується також частину 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" доповнити положенням про обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, не тільки виділяти і створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, але й розумно пристосовувати вже існуючі.
На засіданні зазначалося, що проект закону за предметом правового регулювання належить до сфер охорони праці та охорони здоров'я та життя людей, тварин і рослин.
В ЄС правові відносини, що становлять предмет правового регулювання законопроекту, регулюються Договором про заснування Європейського Співтовариства (консолідована версія), Хартією основних прав Європейського Союзу, Європейською соціальною хартією (Переглянутою), Директивою 2000/78/ЄС щодо створення спільних стандартів у забезпеченні рівних прав у сфері охорони праці та зайнятості.
З огляду на запобігання будь-яким проявам дискримінації щодо прав інвалідів, правовідносини, які є предметом регулювання проекту Закону, регулюються також міжнародними документами у сфері захисту прав людини:
Загальною декларацією прав людини, 1948 року, Конвенцією ООН про права інвалідів від 13.12.2006 р., Конвенцією про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів Міжнародної організації праці № 159 від 12.06.1983 р.
Комітет зазначив, що відповідно до вимог Конвенції ООН про права інвалідів, держави визнають право інвалідів на працю нарівні з іншими; вживають належних заходів, спрямованих на заборону дискримінації за ознакою інвалідності стосовно комплексу питань, які стосуються всіх форм зайнятості, зокрема умов прийому на роботу, наймання та зайнятості, збереження роботи; стимулювання наймання інвалідів у приватному секторі за допомогою належних стратегій і заходів, які можуть включати програми позитивних дій, стимули, забезпечення інвалідам розумного пристосування робочого місця та інші заходи.
Також Комітет зауважив, що згідно з положеннями Конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів Міжнародної організації праці №159, держави мають сприяти створенню спеціальних позитивних заходів, спрямованих на забезпечення справжньої рівності можливостей та ставлення для працюючих інвалідів та інших працівників, які не вважаються дискримінаційними щодо інших працівників.
За висновком Комітету, положення законопроекту не суперечать праву Європейського Союзу та міжнародно-правовим зобов'язанням України.