Після ратифікації Верховною Радою України Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, значно виріс інтерес закордонних партнерів щодо придбання одиниць скорочення викидів парникових газів, отриманих у результаті здійснення в Україні проектів спільного впровадження. Вузловим фактором, який значно гальмує їх розгортання, є відсутність офіційно затверджених національних процедур розгляду та схвалення пропозицій а також органу, відповідального за реєстрацію та моніторинг зазначених проектів. Кабмін розробив деякі нормативно-правові акти, в тому числі проект Закону України щодо визначення Кабінету Міністрів України національним органом, відповідальним за отримання або передачу будь-якій іншій Стороні одиниць скорочення антропогенних викидів із джерел або одиниць абсорбції поглиначами парникових газів у будь-якому секторі економіки та здійснення торгових операцій з ними.
Народні депутати вважають, зокрема, що надання таких повноважень вищому органу виконавчої влади суперечить статтям 113 та 116 Конституції України і Тимчасовому регламенту Кабінету Міністрів України. Крім того, пряме покладання функцій національного органу на Кабінет Міністрів України ускладнить процедуру погодження та реалізації проектів спільного впровадження. Така робота є системною і постійною, потребує створення відповідної інфраструктури з додатковим фінансуванням із Держбюджету. А законодавством України вже визначено Мінприроди як державний орган, відповідальний за імплементацію положень, організацію відповідних робіт та виконання зобов’язань за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї. Кабмін без прийняття окремого Закону може своїми актами визначити національний орган, відповідальний за отримання або передачу одиниць скорочення викидів, одиниць встановленої кількості парникових газів та здійснення торгових операцій з ними.