Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності, спрямованої на протидію виникненню і поширенню захворювання на туберкульоз, забезпечення медичної допомоги хворим на туберкульоз, і встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері протидії захворюванню на туберкульоз.
Законом встановлено, що протидія захворюванню на туберкульоз є складовою державної політики щодо забезпечення якісної і доступної медичної допомоги, реалізації державних цільових програм лікування найбільш поширених небезпечних для здоров'я і життя людини захворювань, проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів з метою ранньої діагностики захворювань, надання гарантованого обсягу безоплатної медичної допомоги.
Відповідно до закону, здійснення протитуберкульозних заходів, забезпечення кожному громадянину в разі захворювання на туберкульоз безоплатності, доступності та рівних можливостей отримання відповідної медичної допомоги належать до завдань центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Також законом встановлено, що медична допомога, туберкулінодіагностика, хіміопрофілактика туберкульозу та санаторно-курортне лікування хворих на туберкульоз у державних і комунальних закладах охорони здоров'я здійснюються (надаються) безоплатно.
Під час лікування хворі на туберкульоз безперебійно та безоплатно забезпечуються протитуберкульозними препаратами відповідно до їх переліку і обсягів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Хворі на туберкульоз, а також малолітні і неповнолітні особи, інфіковані мікобактеріями туберкульозу, під час стаціонарного чи санаторно-курортного лікування у протитуберкульозних закладах безоплатно забезпечуються харчуванням за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до закону, медичні працівники всіх без виключення закладів охорони здоров‘я, а також індивідуально практикуючі медичні працівники, під час звернення пацієнта по медичну допомогу зобов‘язані дотримуватися вимог відповідного медичного стандарту та звертати увагу на наявність симптомів, характерних для туберкульозу, і в разі їх виявлення направляти хворого з підозрою на туберкульоз на додаткове обстеження.
Законом, зокрема, передбачено перелік осіб, які підлягають обов‘язковим профілактичним обстеженням на предмет виявлення туберкульозу, та алгоритм проведення таких обстежень.
Документом також впроваджується нова правова процедура організації лікування, яка дозволяє хворому, зокрема, обирати форму стаціонарного або амбулаторного лікування.
Законом також заборонено продаж протитуберкульозних препаратів в аптеках без рецепту.
Закон також містить низку додаткових заходів соціального захисту медичних працівників, що надають допомогу хворим на туберкульоз та працюють із збудниками туберкульозу в лабораторіях.
Відповідний законопроект зареєстровано за №6037 .