Під час обговорення один з авторів проекту (реєстр. №10228), народний депутат Наталія Королевська зазначила, що зміни до статей 1, 5 Закону "Про державно-приватне партнерство" спрямовані на проведення відмежування ДПП від інших форм співробітництва між органами державної влади (органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування) та суб'єктами господарювання.
Голова Комітету наголосила також, що пропонується закріпити у частині першій статті 8 чинного закону правило, за яким приватний партнер отримує можливість використовувати земельну ділянку безпосередньо на підставі договору, що укладається в рамках ДПП.
"Таким чином, речового права (оренди тощо) приватному партнеру не надаватиметься; всі права щодо користування земельною ділянкою або речовими правами щодо неї у приватного партнера матимуть зобов’язальну природу. Відповідно, вони не підлягають державній реєстрації, відсутня потреба у тривалій та дорогій розробці землевпорядної документації, необхідної для надання приватному партнеру речового права на землю. Більш того, немає навіть потреби у землевпорядній та кадастровій ідентифікації земельної ділянки: достатньо лише того, що приватному партнеру буде надана фактична можливість використати земельну ділянку для потреб партнерства", - зазначила народний депутат.
До частини другої статті 8 Закону "Про державно-приватне партнерство" також вносяться зміни, які надають повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою (у т.ч. шляхом укладення договору щодо неї) тому органу, який має ці повноваження щодо нерухомого майна, розташованого на земельних ділянці.
На засіданні Комітету народні депутати акцентували увагу на тому, що згідно із проектом, договір, який укладається в рамках ДПП, дозволяє стягувати плату за використання земельної ділянки (якщо таке використання відбувається) у складі платежу за договором (наприклад, концесійного платежу), а не у формі плати за землю (земельного податку чи орендної плати). Тому відсутність у приватного партнера окремого речового титулу щодо земельної ділянки, вважають народні депутати, не позначиться негативно на надходженнях на користь державних партнерів.
Законопроектом пропонується встановити безоплатний сервітут строком на 30 років на користь власників існуючих лінійних об’єктів із відповідним механізмом реєстрації цього права, що включає гарантії для власників відповідних земельних ділянок. На думку народних депутатів, окрім загального позитивного результату у вигляді приведення у правове русло численних спірних ситуацій, що виникають при обслуговуванні подібних об’єктів, це вирішить проблему необхідності встановлення на користь державних партнерів сервітутів для надання можливості приватному партнеру здійснювати їх від імені держави.
На засіданні йшлося й про те, що у частині першій статті 18 Закону "Про державно-приватне партнерство" передбачається розширити перелік зобов'язань держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, що можуть бути передбачені договором, укладеним в рамках ДПП.
При цьому, пропонується відмовитисья від використання терміну "державна підтримка", оскільки останній не чітко відображає сутність партнерських відносин, що виникають в рамках державно-приватного партнерства між приватним партнером та державою в особі уповноважених органів.
В рамках ДПП, наголошували народні депутати, зазвичай реалізовуються складні проекти, що потребують значного фінансування. Інвестуючи кошти в проект ДПП приватний партнер може обґрунтовано розраховувати на фінансову чи іншу участь держави у реалізації проекту. Реалізація деяких перспективних проектів ДПП без фінансової участі або гарантій держави (територіальної громади) може взагалі виявитися неможливою.
Проектом передбачається ряд механізмів, що можуть бути використані державним партнером при стимулюванні бізнесу до входження в ризиковані для приватного капіталу проекти ДПП. Так, наприклад, придбання державним партнером певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) приватним партнером в межах державно-приватного партнерства, є актуальним для проектів ДПП, в яких приватний партнер виготовлятиме товари (роботи, послуги), що використовуються органами державної влади (місцевого самоврядування) для виконання своїх функцій.
Зобов'язання державного партнера з поставки приватному партнеру товарів (робіт, послуг), необхідних для виконання проекту державно-приватного партнерства, можуть включатися до договорів про ДПП, за умовами яких приватний партнер буде здійснювати господарську діяльність, можливість здійснення якої залежить від поставок товарів (робіт, послуг).