На засіданні зазначалося, що законопроектом (реєстр.№9438), з метою вдосконалення механізмів сприяння зайнятості осіб з інвалідністю, економічного стимулювання роботодавців до створення робочих місць для зазначеної категорії осіб, передбачено внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Зокрема, зазначили члени Комітету, змінами до статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується збільшити у 5 разів штрафи за невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання або несвоєчасне подання (це нова норма) відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів з 10-20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 50 - 100 зазначених мінімумів, тобто, відповідно з 170 грн. - 340 грн. до 850 грн. - 1700 грн.
Також законопроектом пропонується внести зміни до Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. А саме:
- до статті 10: в частині затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики (у зв’язку з реорганізацією Фонду у бюджетну установу з віднесенням її до сфери управління Державної служби з питань інвалідів та ветеранів на виконання Указу Президента України №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади").
У чинній редакції Закону передбачено, що положення про Фонд соціального захисту інвалідів затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів).
- до статті 17 - стосовно покладення обов’язку по створенню робочих для працевлаштування інвалідів виключно на підприємства, установи, організації, фізичних осіб, які використовують найману працю, у тому числі з умовами виконання роботи вдома (це нова норма).
У діючий редакції закону визначено, що підприємства, установи, організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
- до статті 18: змінами до частини другої передбачено, що підбір робочого місця підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю, де (в якої) настала інвалідність, буде здійснюватися з урахуванням наявних у інваліда професійних навичок і знань, а також індивідуальної програми реабілітації (замість рекомендацій медико-соціальної експертизи, як передбачено в чинній редакції).
Зміна до частини другої статті 18 стосовно заміни поняття "рекомендації МСЕ" на "індивідуальну програму реабілітації", корелюються із нормами Закону "Про реабілітацію інвалідів в Україні". Однак, потребує доопрацювання в частині врахування при цьому побажання інваліда.
Змінами до частини третьої зазначеної статті вилучено норму, якою передбачено, що суб’єкти господарювання повинні також надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Також пропонується виключити абзац п’ятий цієї статті, відповідно до якого інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.
- до статті 18-1: запропоновано привести у відповідність до Закону "Про реабілітацію інвалідів в Україні" норму, згідно до якої державна служба зайнятості здійснює пошук роботи для інваліда, в тому числі з урахуванням індивідуальної програми реабілітації (в діючий редакції "рекомендації МСЕК");
Також передбачено, що дотації роботодавцям на створення робочих місць, у тому числі спеціальних, для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні, а також професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка зазначеної категорії інвалідів може здійснюватися безпосередньо Фондом соціального захисту інваліді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (у чинній редакції визначено, що державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати зазначені дотації роботодавцям на створення тільки спеціальних робочих місць інвалідів, а також професійної підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів).
- до статті 19: пропонується, що суб’єктам господарювання в рахунок нормативу робочих місць враховується прийом на роботу інвалідів, які працюють тільки за основним місцем роботи.
Також пропонується чітко визначити критерії та умови, відповідно до яких, за рішенням Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, суб’єктам господарювання може бути зараховано визначену кількість інвалідів, які вважаються працевлаштованими у цього суб’єкта господарювання. Зокрема, у разі укладення цими суб’єктами господарювання договорів на виробництво товарів, виконання робіт і послуг, які виготовляються на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів безпосередньо інвалідами.
Окрім того, пропонується доповнити новою нормою з метою підвищення рівня зайнятості інвалідів І групи, а також інвалідів із психічними захворюваннями та розумовою відсталістю ІІ групи шляхом зарахування нормативу працевлаштування одного такого працюючого інваліда як два штатні працівника.
Також пропонується в іншій редакції викласти абзац 7 статті 19, відповідно до чого порядок реєстрації суб’єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів, подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до виконання нормативу робочих місць визначається Кабінетом Міністрів України.
Пропонується також вилучити норму щодо контролю з боку Фонду соціального захисту інвалідів за виконанням нормативів робочих місць та перевірки суб’єктів господарювання. В той же час така норма збережена у частині восьмій цієї статті, до якої не вносяться зміни;
Окрім того, пропонується покласти відповідальність на керівників суб’єктів господарювання також за нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, за несвоєчаснє подання відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
У діючій редакції передбачена відповідальність тільки у двох випадках: за незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
- до статті 20: пропонується передбачити, що суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів для надання дотацій на створення не тільки спеціальних, а й інших робочих місць для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні або такі, що шукають роботу.
Також пропонується передбачити, що зазначені дотації надаються підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів лише за наявності відповідного рішення Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, а іншим підприємствам - без такого рішення.
Окрім того, змінами до абзацу восьмого цієї статті пропонується передбачити, що Фонд соціального захисту інвалідів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, також здійснює контроль за сплатою та використанням адміністративно-господарських санкцій.
По тексту Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" пропонується замінити поняття "чисельність інвалідів" на "кількість інвалідів".
Також законопроектом пропонується внести зміни до низки інших законів.
Комітет підтримує законодавчу ініціативу, спрямовану на підвищення рівня зайнятості осіб з інвалідністю та вдосконалення відповідних механізмів.
Одночасно Комітет звертає увагу на необхідність доопрацювання положень зазначеного законопроекту. Зокрема, потребує уточнення деякі поняття, запропоновані у законопроекті ("трудова діяльність", "зайнятість", "основне робоче місце" тощо).
Крім цього, потребують відповідної кореляції між собою положення законопроекту (стаття 188-1 КУпАП та стаття 19) щодо встановлення відповідальності керівників підприємств.