Законопроект (реєстр. №9593) спрямований на створення механізму споживчого кредитування, який забезпечував би захист прав та законних інтересів як споживачів, так і кредитодавців. Він визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Враховуючи важливість використання кредитних ресурсів для житлового будівництва, у проекті на відміну від Директиви 2008/48/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС про кредитні угоди для споживачів, таке кредитування віднесено до споживчого.
Також у законопроекті пропонується: встановити вимоги, які висуваються до реклами споживчого кредитування; визначити інформацію, яка має бути надана споживачу до укладення відповідного договору, що має велике значення для прийняття правильного рішення щодо цього; врегулювати питання оцінки кредитоспроможності споживача тощо.
Окрім того, передбачається визначити умови договору про споживчий кредит; його форму та порядок укладення; порядок дострокового припинення цього договору; необхідність укладення договорів про надання додаткових чи супутніх послуг тощо.
Комітет зазначив, що законопроект за предметом правового регулювання належить до сфери фінансових послуг, правовідносини якої регулюються Директивою 2006/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради про започаткування та здійснення діяльності кредитних установ.
За висновком Комітету, проект в цілому не суперечить положенням Директиви 2006/48/ЄС, згідно з якими контроль за діяльністю кредитних установ здійснюється компетентними органами держав-членів ЄС. Належне функціонування кредитних установ потребує прийняття компетентними органами держав-членів ЄС відповідних регуляторних та наглядових практичних методик.