Прийнято в цілому закони:

Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" 

Закон визначає правові та економічні засади державної політики у сфері підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва.

Згідно із документом, метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва; забезпечення розвитку суб?єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності; стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб?єктів малого і середнього підприємництва; сприяння провадженню суб?єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки тощо.

Державна підтримка суб?єктів малого і середнього підприємництва передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого та середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб?єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів у тримісячний термін після прийняття закону про Державний бюджет на відповідний рік.

Закон містить положення про обмеження щодо надання державної підтримки суб?єктам малого і середнього підприємництва. Так, державна підтримка не може надаватися суб?єктам малого і середнього підприємництва, які:

"є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;

є нерезидентами України, за винятком випадків, передбачених міжнародними договорами України;

здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, обмін валюти;

здійснюють надання в оренду нерухомого майна, що є одним з основних видів діяльності;

визнані банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство;

перебувають у стадії припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

подали завідомо недостовірні відомості та документи під час звернення за наданням державної підтримки;

мають заборгованість перед бюджетом, Пенсійним фондом України, фондами загальнообов?язкового державного соціального страхування;

отримали державну підтримку з порушенням умов її надання або умов щодо цільового використання бюджетних коштів, що доведено в установленому порядку;

отримують аналогічну за видами державну підтримку, строк надання якої не закінчився".

Державна підтримка суб?єктів малого і середнього підприємництва та об?єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, в тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб?єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.

Відповідно до закону, основними видами фінансової державної підтримки є:

часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб?єктів малого і середнього підприємництва;

часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями;

надання гарантії та поруки за кредитами суб?єктів малого і середнього підприємництва;

надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи;

надання позик на придбання і впровадження нових технологій;

компенсація видатків на розвиток кооперації між суб?єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами;

фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій;

інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Відповідний проект зареєстровано за  №9202.

"Про внесення змін до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" (щодо надання фізичним особам, які здійснюють медичну і ветеринарну практику, можливості використовувати у роботі наркотичні засоби) 

Законодавчим актом, зокрема, доповнено частину третю статті 21 чинного закону положенням, відповідно до якого "фізичні особи - підприємці, які мають ліцензію на провадження медичної практики, здійснюють діяльність з придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць ІІ і ІІІ Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці ІV Переліку за наявності ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Законодавчим актом також викладено статтю 9 чинного закону в такій редакції:

"Крім підстав, передбачених Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", підставами для відмови у видачі ліцензії на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів також є:

відсутність у суб?єкта господарювання умов для забезпечення безпечності діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обліку і схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, визначених органом ліцензування;

наявність у керівництві чи серед працівників юридичної особи осіб, яким за результатами медичного огляду, проведеного в установленому порядку медичним закладом, встановлено діагноз психічного розладу, пов?язаного із зловживанням алкогольними напоями, наркотичними засобами чи психотропними речовинами, або встановлення такого діагнозу фізичній особі - підприємцю, яка має ліцензію на здійснення медичної або ветеринарної практики;

наявність у керівництві чи серед працівників юридичної особи осіб, визнаних непридатними до здійснення окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), пов?язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, або визнання в тому самому порядку непридатною до здійснення окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), пов?язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, фізичної особи - підприємця, яка має ліцензію на здійснення медичної або ветеринарної практики;

наявність у керівництві чи серед працівників юридичної особи осіб, які мають доступ безпосередньо до наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у яких не зняті чи не погашені в установленому порядку судимості за вчинення злочинів середньої тяжкості, тяжких чи особливо тяжких злочинів або за злочини, пов?язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, або наявність не знятої чи не погашеної в установленому порядку судимості за вчинення таких злочинів у фізичної особи - підприємця, яка має ліцензію на здійснення медичної або ветеринарної практики".

Відповідний законопроект зареєстровано за №9021.

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення доставляння обов'язкового примірника документів" 

 Законодавчим актом доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 1867, якою передбачається адміністративна відповідальність за "недоставляння або порушення строку доставляння (надсилання) обов'язкового примірника документів".

Документом внесено відповідні зміни до статті 255 КУпАП, якими визначаються процесуальні повноваження посадових осіб щодо складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 1867 КУпАП.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8541.

"Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" 

Законом визначено джерела формування та упорядковано процедури розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку. Також врегульовано окремі питання бюджетного процесу, пропозиції щодо яких були визначені в урядових законопроектах про внесення змін до Бюджетного кодексу за №№ 9445, 9579, а також ті, що спрямовані на забезпечення виконання національного плану дій з впровадження програми економічних реформ, і такі, які щорічно унормовуються у законі про держбюджет.

Це, зокрема, питання:

оптимізації спеціального фонду державного бюджету з одночасним включенням відповідних доходних джерел до загального фонду державного бюджету; фінансового забезпечення діяльності державних органів у разі їх створення, ліквідації або реорганізації у поточному та наступному бюджетних періодах;

казначейського обслуговування коштів фондів загальнообов?язкового державного соціального і пенсійного страхування; подання проектів бюджетів та кошторисів таких фондів на плановий рік разом з матеріалами до проекту закону про Державний бюджет України, і звітів про виконання їх бюджетів та кошторисів;

уточнення основних засад надання та розподілу субвенцій на виконання інвестиційних програм (проектів) у статті 105 шляхом встановлення вимоги щодо спрямування коштів на завершення будівництва та реконструкції об?єктів з ступенем будівельної готовності понад 70 відсотків; конкретизації участі бюджету - отримувача субвенції з визначенням її мінімального розміру для бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення, бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетів міст Києва та Севастополя; обов?язкового врахування при розподілі субвенції завдань і заходів державної стратегії регіонального розвитку, регіональних стратегій розвитку.

Водночас, для уникнення колізій при застосуванні норм інших законів у зв?язку із запропонованими змінами до Бюджетного кодексу, закон передбачає внесення змін до деяких інших законів.

Відповідний законопроект, до якого внесено певні зміни під час обговорення, зареєстровано за №9363.

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту населення та інформаційного простору від негативного впливу)" 

Законодавчим актом доповнено статтю 8 Закону "Про рекламу" положенням, відповідно до якого заборонено "розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання". Статтю 6 Закону "Про телебачення і радіомовлення" доповнено нормою щодо заборони "трансляції програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини".

Закон також зобов‘язує уряд, зокрема, розглянути питання щодо доцільності знаходження в Класифікаторі професій ДК 003:2010 таких видів професій: 5151 - Астрологи та ворожки; 5152 - Ворожки та хіроманти.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8371.

"Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (організація сурдоперекладу в державних телеорганізаціях) 

Законом зобов?язано: державні телекомпанії - здійснювати інформаційне телемовлення (в частині телевізійних новин) із сурдоперекладом; державні та комунальні телерадіоорганізації - забезпечувати сурдопереклад розповсюджуваних ними офіційних повідомлень органів державної влади та органів місцевого самоврядування та іншої обов?язкової інформації.

Закон прийнято з певними поправками, ухваленими під час обговорення.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8214.

"Про внесення змін до деяких законів України" (щодо захисту майнових прав дітей) 

Згідно із законом, органи опіки та піклування наділені повноваженням повідомляти нотаріуса про накладення заборони на відчуження нерухомого майна дитини у випадках, передбачених частиною п?ятою статті 177 Сімейного кодексу України. Також законодавчим актом встановлено, що накладення та зняття заборони відчуження нерухомого майна належить до повноважень лише нотаріусів.

Відповідний проект зареєстровано за №8668.

"Про внесення змін до Закону "Про автомобільний транспорт" (щодо упорядкування міжнародних автомобільних перевезень)" 

Законодавчим актом визначено перелік дозвільних документів і ліцензійних карток, необхідних для здійснення автомобільних перевезень пасажирів і вантажів, виключена необхідність наявності ліцензії (ліцензійної картки) на здійснення перевезення пасажирів та вантажів та конкретизовано розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Документом запроваджується європейський підхід до процедури видачі документів на право здійснення господарської діяльності у сфері автомобільних перевезень, зобов'язано власників транспортних засобах встановлювати контрольні пристрої - тахографи, заборонено перевезення з третьої країни та (або) в третю країну нерезидентами України без отримання відповідних дозволів тощо.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8029.

"Про професійний розвиток працівників на виробництві"  

Законодавчим актом визначені правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників, конкретизувати порядок проведення атестації працівників, а також їх сертифікації тощо.

Законом, зокрема, введено нові поняття, а саме: "неформальне професійне навчання працівників", "підтвердження кваліфікації працівників", "формальне професійне навчання працівників".

Згідно із законом, "метою державної політики у сфері професійного розвитку працівників є підвищення їх конкурентоспроможності відповідно до суспільних потреб шляхом сприяння роботодавцю в ефективному використанні праці та забезпеченні досягнення належного професійного рівня працівниками. Державна політика у сфері професійного розвитку працівників формується за принципами: доступності професійного розвитку працівникам; вільного вибору роботодавцем форм і методів забезпечення професійного розвитку працівників з урахуванням специфіки їх роботи; додержання інтересів роботодавця та працівника; безперервності процесу професійного розвитку працівників".

Законом також визначено, що "державне управління у сфері професійного розвитку працівників здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, молоді та спорту, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Безпосереднє управління у сфері професійного розвитку працівників здійснюють роботодавці шляхом організації професійного навчання працівників, їх атестації".

Основними напрямами діяльності роботодавців у сфері професійного розвитку працівників є:

розроблення поточних та перспективних планів професійного навчання працівників;

визначення видів, форм і методів професійного навчання працівників;

розроблення та виконання робочих навчальних планів і програм професійного навчання працівників;

організація професійного навчання працівників;

добір педагогічних кадрів та фахівців для проведення професійного навчання працівників безпосередньо у роботодавця;

ведення первинного та статистичного обліку кількості працівників, зокрема тих, які пройшли професійне навчання;

стимулювання професійного зростання працівників;

забезпечення підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у роботодавця або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п'ять років;

визначення періодичності атестації працівників та організація її проведення;

проведення аналізу результатів атестації та здійснення заходів щодо підвищення професійного рівня працівників.

Законом також передбачена участь професійних спілок, організацій роботодавців, їх об'єднань у забезпеченні професійного розвитку працівників.

Організація професійного навчання працівників, згідно із законом, здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства, а професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця та на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях тощо.

Відповідний законопроект зареєстровано за №9161.

"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення"  

Документом, зокрема, встановлюється, що висновок про можливості та умови користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення надається за замовленням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Закон також містить норму, відповідно до якої на підставі рішення про створення каналу мовлення, мережі мовлення або багатоканальної телемережі, яка передбачає використання радіочастотного ресурсу України, Національна рада звертається із замовленням про розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному Законом "Про радіочастотний ресурс України". Після отримання таких висновків Національна рада оголошує відповідний конкурс (конкурси) на отримання ліцензії (ліцензій) на мовлення.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8298.

"Про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України" (щодо суб'єктів права законодавчої ініціативи стосовно денонсації міжнародних договорів України) 

Законом внесено зміну до частини першої статті 202 Регламенту Верховної Ради, а саме: виключено народних депутатів з переліку суб?єктів внесення законопроектів про денонсацію міжнародного договору України на розгляд Верховної Ради.

Чинна редакція частини першої статті 202 Регламенту Верховної Ради передбачає, що законопроекти про денонсацію міжнародного договору України вносять на розгляд Верховної Ради України Президент України, Кабінет Міністрів та народні депутати.

Відповідно до пункту 32 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради належить надання у встановлений законом строк згоди на обов?язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону "Про міжнародні договори України" пропозиції щодо припинення або зупинення дії міжнародних договорів України вносяться Міністерством закордонних справ, іншими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до порядку, встановленого статтею 4 цього закону для внесення пропозицій стосовно укладення міжнародного договору України. А саме: такі пропозиції щодо укладення, а отже, й щодо припинення дії (денонсації) міжнародних договорів України подаються відповідно Президентові України або Кабінету Міністрів, які і повинні вирішувати питання про внесення на розгляд Верховної Ради в порядку законодавчої ініціативи законопроекту про денонсацію відповідної угоди.

Внесення законодавчих пропозицій до Верховної Ради щодо надання законом згоди на обов?язковість міжнародних договорів України, а отже, і пропозицій стосовно припинення їх дії (денонсації), за змістом Конституції України належать до компетенції Президента України та Кабінету Міністрів. Зокрема, такий висновок випливає зі змісту пункту 3 частини першої статті 106 Конституції України, за якою ведення переговорів та укладання міжнародних договорів віднесено до повноважень Президента України, а відтак, ініціатива про припинення дії (денонсацію) міжнародного договору повинна також виходити від Президента України. У сфері діяльності виконавчої влади це відображено в пунктах 1 та 7 статті 116 Конституції України, згідно з якими здійснення зовнішньої політики та організація і забезпечення зовнішньополітичної діяльності (що включає в себе ведення переговорів, укладення міжнародних договорів тощо) віднесено до повноважень Кабінету Міністрів.

Таким чином, Конституція України та Закон "Про міжнародні договори України" встановлюють особливий порядок прийняття законів, що стосуються питань надання згоди на обов?язковість міжнародних договорів України та денонсації міжнародних договорів України, згідно з якими суб?єктами законодавчої ініціативи з цих питань можуть виступати лише Президент України або Кабінет Міністрів.

Відповідний законопроект зареєстровано за №9281.

"Про внесення змін до статті 11 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо підготовки офіцерів запасу)" 

Законом Кабінету Міністрів надано повноваження визначати перелік вищих навчальних закладів, на базі яких здійснюватиметься військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу.

Це дозволить студентам усіх вищих навчальних закладів України III або IV рівня акредитації з денною формою навчання мати можливість проходити таку підготовку, як визначено частиною другою статті 11 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу", та забезпечить виконання конституційної норми щодо рівного доступу громадян України до освіти.

Відповідний законопроект зареєстровано за №9333.

"Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки" 

Законодавчий акт спрямовано на удосконалення законів з питань приватизації, формування чіткої, ефективної правової бази у сфері приватизації, досягнення прозорості та відкритості приватизаційного процесу, забезпечення реалізації нової Державної програми приватизації, вимог до процесу реформування власності на завершальному етапі.

Відповідні зміни внесено до законів "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", "Про особливості приватизації об?єктів незавершеного будівництва".

Згідно із законом, до об?єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:

підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані;

об?єкти незавершеного будівництва та законсервовані об?єкти, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані;

окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких це майно розташовано;

акції (частки, паї), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об?єднання майна різних форм власності;

об?єкти соціально-культурного призначення, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації.

Приватизації не підлягають об?єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.

Загальнодержавне значення мають:

"а) об?єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об?єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України:

майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільної оборони, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів, що безпосередньо забезпечує виконання цими органами встановлених законодавством завдань;

надра, корисні копалини загальнодержавного значення, території та об?єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, водні ресурси, лісові ресурси, інші природні ресурси, які є об?єктами права власності Українського народу;

системи створення та збереження золотовалютних резервів;

емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

радіотелевізійні передавальні центри, а також об?єкти, що забезпечують зв?язком органи законодавчої та виконавчої влади;

державні радіоканали та телевізійні канали;

засоби урядового, фельд?єгерського та спеціального зв?язку;

державні реєстри, інші інформаційні системи, що створені та утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

б) об?єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей:

Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки, об?єкти культури, мистецтва, у тому числі виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що занесені чи підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання, а також об?єкти архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки загальнонаціонального значення;

пам?ятки, включені до переліку пам?яток, що не підлягають приватизації;

пам?ятки археології;

пам?ятки державної частини Музейного фонду України (музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання);

документи Державного бібліотечного фонду України;

вихідні матеріали та фільмокопії, що зберігаються у фільмофонді;

заклади культури, що забезпечують державні соціальні нормативи у сфері обслуговування населення закладами культури;

об?єкти культури, що належать до майнових комплексів установ Національної академії наук України;

майно підприємств, установ та організацій Національної академії наук України, галузевих академій наук, що використовується для виконання фундаментальних і прикладних досліджень, акції (частки, паї) господарських товариств, утворених на основі майнових комплексів Національної академії наук України, галузевих академій наук;

об?єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;

в) об?єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або розповсюдження небезпечних речовин:

ядерні матеріали, ядерні установки і об?єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;

полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

г) об?єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому:

запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, підприємства, установи і організації та інші об?єкти, що входять до системи державного резерву;

майно Державної кримінально-виконавчої служби України;

майно підприємств, установ і організацій національної гідрометеорологічної служби;

матеріали Державного інформаційного геологічного фонду України;

матеріали та дані Державного картографо-геодезичного фонду України, топографо-геодезичні і картографічні матеріали, створені за кошти державного бюджету;

державні еталони, інші об?єкти, що забезпечують функціонування Державної метрологічної служби;

патенти на промислові зразки, конструкторська або технологічна документація на науково-технічну продукцію, створені за кошти державного бюджету та суб?єктів господарювання державного сектору економіки;

автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам (до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств);

майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою;

метрополітен, міський електротранспорт;

майно, що забезпечує цілісність об?єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;

гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт;

магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;

майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення), транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов?язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха;

об?єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов?язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

акваторії портів, причали і пірси всіх категорій та призначень, огороджувальні та захисні гідротехнічні споруди, засоби навігаційного обладнання, системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв?язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту);

аеродроми та аеродромні об?єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв?язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів);

водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;

місця поховання".

Перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, та акціонерних товариств, державні пакети акцій яких не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів.

Не підлягають приватизації державні підприємства та корпоративні права держави в акціонерних товариствах, які:

а) забезпечують національну безпеку України або приватизація яких створює істотні ризики для безпеки держави:

підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України;

підприємства атомної енергетики та підприємства, що працюють у сфері поводження з радіоактивними відходами;

спеціальні об?єкти зв?язку;

підприємства пробірного контролю;

підприємства з виготовлення цінних паперів;

підприємства, що забезпечують безпеку руху в повітряному просторі та навігації водними шляхами України;

підприємства, що здійснюють топографо-геодезичні та картографічні роботи загальнодержавного призначення, зберігають матеріали Державного картографо-геодезичного фонду України та Державного інформаційного геологічного фонду;

б) забезпечують задоволення соціальних потреб суспільства, які не можуть бути повністю задоволені підприємствами, що перебувають у приватній власності:

підприємства з виготовлення та ремонту засобів реабілітації для інвалідів;

національні заклади культури;

в) є високотехнологічними експортоорієнтованими підприємствами, що формують конкурентні переваги України на міжнародному ринку та створюють мультиплікативний ефект для розвитку суміжних галузей, - підприємства, які здійснюють виробництво об?єктів космічної діяльності;

г) є інфраструктурними підприємствами-монополістами, збереження яких у державній власності необхідне для забезпечення рівного доступу до споживачів послуг на загальнодержавному ринку:

національний оператор поштового зв?язку;

міжнародні аеропорти.

Відповідний законопроект, до якого внесено певні уточнення під час обговорення, зареєстровано за №9520.

"Про Державну програму приватизації" 

Законом визначено мету, шляхи та способи її досягнення, заходи з реалізації тощо.

Програма спрямована на: забезпечення високих темпів приватизації державних об?єктів, щодо яких не встановлено заборону та обмеження на приватизацію і які є надлишковими для виконання державою своїх функцій, не користуються попитом у покупців, є збитковими та малорентабельними; застосування індивідуальних засад приватизації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; сприяння масовому залученню до приватизації земельних ділянок, на яких розташовані державні об?єкти, які підлягають приватизації; скорочення обмежень щодо приватизації державних об?єктів за умови, що зазначене негативно не вплине на виконання державою своїх функцій, а також не створить небезпеки для соціально-економічних та екологічних умов життєдіяльності суспільства; залучення до приватизації інвесторів, заінтересованих у довгостроковому розвитку підприємств після приватизації; підвищення рівня привабливості приватизації для інвесторів, формування позитивного іміджу приватизації в Україні та світі.

Програма встановлює конкретні способи, заходи, завдання її реалізації; окреслює послідовні етапи здійснення реформи:

перший етап - це період, коли створюється необхідна правова, нормативна та організаційна база для переходу до приватизації на засадах нової Програми; формується масив державних об?єктів, які підлягають приватизації протягом 2012 року, здійснюється передприватизаційна підготовка і приватизація об?єктів групи Г на індивідуальних засадах;

другий - це етап завершення продажу об?єктів масової приватизації та об?єктів, приватизація яких розпочалась до набрання чинності Програмою; перехід до приватизації на нових засадах, визначених Програмою; приватизація державних об?єктів разом з земельними ділянками, на яких вони розташовані; формування масиву державних об?єктів, приватизація яких завершується у 2013-2014 роках;

третій етап - завершення приватизації як широкомасштабного соціально-економічного проекту, підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавства в частині визначення функцій органів управління для забезпечення переходу від процесу приватизації до продажу державних об?єктів як функції з управління об?єктами державної власності.

Документ містить положення щодо фінансових результатів виконання Програми, надходжень від приватизації, які передбачається залучити до Державного бюджету.

Відповідний законопроект зареєстровано за №9509.

"Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних" щодо перенесення терміну введення в дію

 Законодавчим актом перенесено дату набрання закону чинності з 1 січня 2012 року на 1 липня 2012 року.

Відповідний законопроект зареєстровано за №9624.

Прийнято також низку законів щодо ратифікації міжнародних документів.

14 законопроектів прийнято за основу.

Ухвалено також низку постанов щодо: організаційних та кадрових питань, відзначення пам‘ятних дат, обрання та звільнення суддів.

Проголошено 111 депутатських запитів.

Низку документів повернуто на доопрацювання, деякі відхилено.