Законопроектом пропонується змінити порядок накладення арешту на вклади, цінності, майно обвинуваченого, а також порядок накладення арешту на банківський рахунок при здійсненні виконавчого провадження та порядок арешту активів платника податків.
Особливу увагу хотілось б звернути на положення проекту, якими пропонується внести зміни до Закону „Про виконавче провадження”.
Суть змін зводиться до позбавлення державних виконавців права самостійно виносити рішення про накладення арешту на банківські рахунки: з прийняттям проекту для цього буде необхідно спеціальне рішення суду про накладення арешту і лише суд, який наклав арешт, матиме право звільнити майно з-під арешту.
Члени Комітету висловили до законопроекту низку зауважень, особливо до змін, що стосуються Закону "Про виконавче провадження". За чинною нормою державний виконавець самостійно накладає на грошові кошти боржника, у тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків.
Ці рішення, підкреслив голова Комітету В.Онопенко, державний виконавець приймає лише у рамках розпочатого виконавчого провадження, а таке провадження у 90 (якщо не у 95) % випадків здійснюється для виконання відповідного рішення суду або господарського суду, яке набрало законної сили. "У разі прийняття запропонованих змін виявиться, що для накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, необхідно не одне, а два судових рішення: перше по суті спору (наприклад, про задоволення певного позову і звернення стягнення на майно боржника), а друге – про дозвіл на накладення арешту на це ж майно", - зазначив народний депутат.
В той час як пересічний громадянин бігатиме по судах аби вирішити одне і те ж питання по декілька разів, вважає В.Онопенко, недобросовісний боржник у виконавчому провадженні матиме більше часу для того, аби уникнути відповідальності. На його думку, вимога про одержання ще одного судового рішення у таких випадках є не чим іншим, як спробою створити штучні перешкоди на шляху ефективного виконання судових рішень.