Закон визначає правові та економічні засади державної політики у сфері підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва.
Згідно із документом, метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва; забезпечення розвитку суб’єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності; стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб’єктів малого і середнього підприємництва; сприяння провадженню суб’єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки тощо.
Державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого та середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів у тримісячний термін після прийняття закону про Державний бюджет на відповідний рік.
Закон містить положення про обмеження щодо надання державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва. Так, державна підтримка не може надаватися суб’єктам малого і середнього підприємництва, які:
"є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;
є нерезидентами України, за винятком випадків, передбачених міжнародними договорами України;
здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, обмін валюти;
здійснюють надання в оренду нерухомого майна, що є одним з основних видів діяльності;
визнані банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство;
перебувають у стадії припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
подали завідомо недостовірні відомості та документи під час звернення за наданням державної підтримки;
мають заборгованість перед бюджетом, Пенсійним фондом України, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
отримали державну підтримку з порушенням умов її надання або умов щодо цільового використання бюджетних коштів, що доведено в установленому порядку;
отримують аналогічну за видами державну підтримку, строк надання якої не закінчився".
Державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва та об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, в тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.
Відповідно до закону, основними видами фінансової державної підтримки є:
часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва;
часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями;
надання гарантії та поруки за кредитами суб’єктів малого і середнього підприємництва;
надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи;
надання позик на придбання і впровадження нових технологій;
компенсація видатків на розвиток кооперації між суб’єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами;
фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій;
інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Відповідний проект зареєстровано за №9202.