Члени Комітету відзначали, що розвідані на території м. Хмільника та на його околицях значні запаси радонових, вуглекислих, гідрокарбонатних мінеральних вод, а також лікувальних торф’яних грязей давно використовуються для лікування багатьох захворювань. Їх цілющі властивості здобули місту Хмільнику славу не лише всесоюзної оздоровниці, поліпшити своє здоров’я сюди приїздило чимало іноземців.
Проте, підпорядкованість санаторіїв різним відомствам, відсутність єдиної стратегії розвитку курорту, недосконалість механізмів раціонального використання та охорони природних лікувальних ресурсів, соціально-економічні негаразди тощо призвели до занепаду їх матеріальної бази, зниження ефективності використання рекреаційного потенціалу. Джерела мінеральних вод експлуатуються безсистемно, порушується режим їх охорони. Системи життєзабезпечення та інфраструктура міста Хмільника внаслідок недостатнього фінансування технічно та морально застаріли, вкрай зношені, не відповідають сучасним вимогам.
З метою збереження та підвищення ефективності використання унікальних природних лікувальних ресурсів м. Хмільника Комітет підтримує необхідність надати природним територіям міста та його околиць статусу курорту державного значення, що сприятиме подальшому його розвитку і перетворенню в курортний центр європейського рівня.
Водночас, члени Комітету висловили чимало засторог щодо поданих автором законодавчої ініціативи матеріалів із зазначеного питання, що унеможливлює прийняття виваженого рішення. Зокрема, Законом "Про курорти" визначено, що подання про оголошення природних територій курортами державного значення до Верховної Ради України вноситься Кабінетом Міністрів України, а статус курорту затверджується законом України, а не Постановою Верховної Ради України. Надані описові та картографічні матеріали не погоджено з місцевими органами виконавчої влади та самоврядування, що може призвести до земельних та інших конфліктів на місцевому рівні, оскільки межі округу санітарної охорони курорту охоплюють не лише землі міста, а й землі декількох сіл Хмільницького району та сусідньої Хмельницької області. Відсутні також висновки землевпорядних органів, екологічної та санітарно-епідеміологічної експертиз.