Законопроектом (реєстр. №7467) пропонується внести зміни до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства, встановивши річний строк звернення до адміністративного суду та доповнити частиною шостою такого змісту: "Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг встановлюється трьохрічний строк". Крім того, проектом пропонується доповнити новим пунктом 11-1 Розділ VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу.
Проект спрямований на підвищення рівня ефективності судового захисту прав, свобод та інтересів осіб, оптимізації роботи судів, економію бюджетних коштів на розгляд справ.
Однак, наголошувалося на засіданні Комітету, на думку Вищого адміністративного суду необхідності у збільшенні до трирічного строку для звернення до адміністративного суду позивача (особи) у спорах, пов’язаних із соціальними виплатами, немає.
Зазначалося також, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб’єкта владних повноважень
Водночас, підкреслювали народні депутати, в адміністративному судочинстві на відміну від цивільного, суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали (частина четверта статті 71 Кодексу). Тому, позивачу (особі) достатньо заявити шляхом подання адміністративного позову, що його права порушені, або створені перепони для їх реалізації і суд, у такому разі, допомагаючи особі з власної ініціативи, витребовує від суб’єкта владних повноважень додаткові матеріали і документи, призначає експертизу, викликає свідка, спеціаліста, а також здійснює заходи для негайного виконання прийнятого ним рішення.
Таким чином, члени Комітету вважають, що чинні положення Кодексу адміністративного судочинства звільняють позивача від необхідності довготривалого процесу підготовки доказових матеріалів у справі адміністративного провадження.