У ЧЕТВЕР, 9 ЧЕРВНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ТРЕТЄ І ЧЕТВЕРТЕ (ЗАКЛЮЧНЕ) ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТОГО ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ПАЧЕС.
На початку третього засідання учансики засідання, розглядаючи правові і політичні питання, заслухали доповідь "Інститут омбудсмена в країнах-членах ПАЧЕС", яку зробив член Комітету з правових і політичних питань Мубаріз Гурбанли (Азербайджан).
Доповідач розповів про схожі і відмінні функції, які мають омбудсмени країн Чорноморського регіону. Він зазначив, що найголовнішою своєю функцією омбудсмени всіх країн регіону вважають захист прав громадян. Він також наголосив на посиленні ролі омбудсмена у побудові демократичних суспільств в країнах регіону та на необхідності встановити зв'язок між омбудсменами, що сприятиме обміну досвідом, вдосконаленню їх діяльності тощо.
В обговоренні доповіді взяли участь представники парламентських делегацій Туреччини, Албанії, Греції, Азербайджану, України. Зокрема, представник української делегації Зарема Катушева у своєму виступі розповіла про особливості діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Вона також поінформувала про створення в Україні сильної структури омбудсмена, яка матиме більш широкі повноваження ніж має зараз Уповноважений з прав людини. З.Катушева наголосила на посиленні ролі омбудсмена у побудові демократичного суспільства, звернула увагу на прогалину у національному законодавстві - відсутність у кримінально-процесуальному законодавстві норм, які надають права Уповноваженому під час захисту прав людини у судах.
Під час дискусії висловлювались пропозиції щодо створення організації омбудсменів країн-членів ЧЕС.
Перед учасниками Генеральної Асамблеї виступила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова. Вона подякувала депутатам ПАЧЕС за увагу до важливої проблеми становлення і формування контрольних механізмів в галузі прав і свобод людини, яким є інститут омбудсмена. Вона розповіла про інстутит омбудсмена в Україні, статус якого визначений Конституцією, специфіку своєї діяльності. Ніна Карпачова наголосила на тому, що робота омбудсмена не обмежуєтися тільки захистом прав громадян. Уповноважений також проводить моніторинг за дотриманням прав і свобод людини органами влади і доводить цю інформацію до відома народних депутатів Верховної Ради України і громадськості.
Ніна Карпачова розповіла про підготовлену Уповноваженим з прав людини спеціальну доповідь з питань дотримання прав трудових мігрантів за кордоном, яку вона зробила у Верховній Раді. Це єдиний досвід у світі представлення таких спеціальних доповідей.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини привернула також увагу до таких глобальних проблем, як бідність, торгівля людьми, знущання, а також дотримання прав дітей, на подолання яких вона зосереджує свої зусилля.
Нінан Карпачова розповіла про зміну влади в Україні і свою діяльність по захисту прав політичної опозиції при старій владі. "Сьогодні влада, вчорашня опозиція, права якої я захищала, висловлює незадоволення тим, що я знову захищаю права опозиції, яка вчора була при владі", - наголосила Уповноважений з прав людини. Н.Карпачова зазначила, що при зміні політичної ситуації у будь-якій країні омбудсмен не повинен змінювати свою позицію щодо розуміння захисту прав людини, у даному випадку політичної опозиції. У цьому полягає один з основних принципів його діяльності.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини внесла пропозиції про посилення ролі омбудсмена у національних законодавствах.
Учасники засідання ухвалили звіт, а також обговорили рекомендації Парламентської Асамблеї, які будуть представлені Раді Міністрів ЧЕС для прийняття. Парламентарії, зокрема рекомендують створити інститут омбудсмена у тих країнах ПАЧЕС, в яких його ще не має; забезпечити омбудсменам швидкий і необмежений доступ до необхідної інформації для виконання ними своїх функцій, а також широкий доступ громадянам країн до офісів омбудсменів; підвищити взаємодію омбудсменів з іншини структурами: органами виконавчої влади, судовими та іншими органами.
Парламентарії запропонували також провести конференцію омбудсменів країн-учасниць ПАЧЕС.
Учасники засідання заслухали доповідь "Співробітництво в галузі культурного туризму у Чорноморському регіоні", яку зробив член Комітету з культури, освіти і соціальних питань Тевхіт Каракая (Туреччина).
Відбулося обговорення питань, піднятих у доповіді. Промовці у своїх виступах розповіли про розвиток пізнавального туризму у країнах регіону, наголошували на необхідності його подальшої підтримки, що сприятиме зміцненню стосунків між країнами-членами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва.
Парламентарії ухвалили відповідні рекомендації Раді Міністрів ЧЕС.
Наприкінці третього засідання його учасники розглянули фінансові питання діяльності ПАЧЕС, заслухали та затвердили звіт Голови бюджетно-аудиторської комісії Миколи Янковського (Україна) про виконання бюджету ПАЧЕС за 2004 рік.
На четвертому засіданні делегати Генеральної асамблеї ПАЧЕС розглянули питання проведення наступної осінньої сесії Генеральної Асамблеї. Вона відбудеться 24-25 листопада 2005 року у м. Тирані (Албанія).
Голова ПАЧЕС, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин передав свої повноваження Двадцять четвертому Голові ПАЧЕС, Спікеру Парламенту Албанії Сервету Пелумбі.
Володимир Литвин, закриваючи засідання Генеральної Асамблеї зазначив, що головування України у Парламентській Асамблеї, яке завершується, зробило свій внесок у досягнення цілей та завдань Організації Чорноморського Економічного Співробітництва. Україна здобула цінний досвід у координації діяльності національних парламентів в рамках цієї авторитетної міжнародної міжпарламентської організації.
Динамічні політичні процеси, соціальні і економічні перетворення, які відбувалися в цей час в Україні, з усією очевидністю підтвердили вирішальну роль парламентів в забезпеченні принципів верховенства права, зміцненні демократії, утвердженні громадянського суспільства. "За цей час ми багато чому навчилися, ще чіткіше визначили цілі і пріоритети власних дій як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Україна вважає, що участь у міжпарламентських структурах дозволяє адаптувати позитивний досвід партнерів співробітництва у питаннях досягнення високих життєвих стандартів та безпеки громадян. У цьому спонукальні мотиви та мета інтеграції, які можливі за умови багатосторонньої співпраці у рамках ПАЧЕС", - наголосив Голова Верховної Ради України.
Володимир Литвин висловив побажання, щоб просування до цієї мети - поліпшення економічного розвитку наших країн, у тому числі подолання розбіжностей між полюсами в Європі було прискорено під головуванням Албанії.
На цьому 25-е пленарне засідання Генеральної Асамблеї ПАЧЕС завершилося.