Дорогі співвітчизники!
На нашому календарі – День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Глибока зарубка, що не перестає ятритися в історичній пам’яті народу, і неослабне нагадування про пережите ним лихоліття.
Випробування, на які не скупився для українства буремний, суперечливий і жорстокий минулий вік, уже вирвані з забуття і явлені всьому світові, очищені від довгого, цинічного замовчування і перекручень. Але той трагічний літопис, мартиролог безвинних жертв ще далеко не повні, і обов’язок кожного нового покоління – додавати до великої й гіркої правди свої відкриття, результати своїх пошуків та досліджень.
У цьому данина нашої скорботи і шани всім, хто пішов у вічність, кого перемололи безжальні жорна голодомору і Гулагу.
У цьому заповіт і пересторога всім
нині сущим: завжди бути пильними,
відповідальними за новітню історію України і за те, якою буде її
подальша доля.
Нехай світлі образи полеглих від злочинної влади і злочинної руки ніколи не згасають у нашій пам’яті, наших серцях. Як знак вічної сув’язі часів і поколінь, як джерело любові до Вітчизни і заклик творити її заможною, демократичною, осереддям добра і справедливості.
Володимир ЛИТВИН