Про це йдеться в листах Володимира Литвина, направлених на адресу Президента України Віктора Ющенка і Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко.
Президенту України
В.А. ЮЩЕНКУ
Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!
31 травня 2005 року, напередодні Всесвітнього дня захисту дітей, Верховна Рада України прийняла Постанову “Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”.
Цим було продемонстровано як підтримку головного лікувально-діагностичного центру української педіатрії, так і політичну готовність українського парламенту конкретними діями реалізувати Вашу програму в частині розвитку національної системи охорони здоров’я, передусім охорони материнства й дитинства.
Яким же було розчарування депутатського корпусу, сотень тисяч матерів і дітей, що потребують допомоги лікарів “Охматдиту”, коли 2 червня ц.р., тобто через два дні після рішення Верховної Ради – вищого законодавчого органу держави – Міністр охорони здоров’я України видав відомчий наказ про розміщення в лікувально-діагностичній поліклініці УДСЛ “Охматдит” по вулиці Стрітенській, 7/9 міністерського автогосподарства та трьох інших структурних підрозділів.
Залишаючи осторонь у цьому листі питання обов’язковості виконання органами державної влади рішень, прийнятих Верховною Радою України, хотів би привернути, шановний Вікторе Андрійовичу, Вашу увагу до того очевидного факту, що в лікарні “Охматдит” сьогодні волею обставин сконцентровані і біль, і радість української нації.
На мою думку, відповідальні перед власним народом політики мали б задуматися: чи не досить завдавати болю своїми непродуманими діями нинішнім і майбутнім поколінням співвітчизників, чи не пора всенародно просити прощення перед знедоленою матір’ю, яка ростить дитину-інваліда в місцевості, постраждалій унаслідок Чорнобильської катастрофи, замість того, щоб відбирати останню надію на порятунок?!
Я переконаний, що Ви особисто ніколи не підтримаєте позицію тих чиновників, які звикли вирішувати адміністративні проблеми за рахунок дітей, рівно ж як і дії тих політичних сил, які нині дружно “стали” на захист дитячої лікарні, демонструючи своє запізніле й нещире прозріння.
Сподіваюсь, що Ви підтримаєте мої думки та оцінки, адже суспільство живе вірою в недоторканність всенародних святинь, якими є не тільки церковні храми, але й храми зцілення недужих, та ще й дітей. Цим Ви відновите надію співвітчизників на справедливість і мудрість влади, зміцните довіру народу до дій і законодавчої, і виконавчої влади.
З повагою
Володимир ЛИТВИН
Прем’єр-міністру України
Ю.В. ТИМОШЕНКО
Вельмишановна Юліє Володимирівно!
Змушений вдруге звернутися до Вас з проханням термінового втручання в ситуацію, що склалася навколо Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”.
Напередодні Всесвітнього дня захисту дітей Верховна Рада України прийняла Постанову “Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу УДСЛ “Охматдит”. Цим було враховано побажання трудового колективу, який звертався до парламентаріїв з проханням захистити лікарню від спроб передачі частини майнового комплексу та земельної ділянки, на якій розташована лікарня, іншим установам і організаціям з можливим виведенням її з державної власності.
Яким же гірким і несвятковим виявився “подарунок” виконавчої влади сотням тисяч дітей і матерів, у тому числі й жертвам катастрофи на Чорнобильській АЕС, а також мешканцям віддалених сільських регіонів, позбавлених сучасних можливостей для охорони здоров’я підростаючого покоління, коли вони дізналися про наказ Міністра охорони здоров’я України розмістити в будівлі лікувально-діагностичної поліклініки по вулиці Стрітенській, 7/9 кілька підрозділів Міністерства, включаючи й автогосподарство, а діяльність самої поліклініки “належно перевірити”.
Прошу Вас, шановна Юліє Володимирівно, невідкладно вжити заходів, спрямованих на виконання п. 2 Постанови Верховної Ради України від 31 травня 2005 року № 2590 – IV. Верховна Рада України чекає принципової оцінки Уряду тих рішень Міністерства охорони здоров’я України, які йдуть врозріз із зазначеною Постановою.
Сподіваюсь, що Ви не станете відкладати вирішення цього святого питання на пізніше, адже суспільство з нетерпінням очікує дій Уряду, які засвідчать, що питання охорони материнства і дитинства перебувають під Вашим особистим контролем і чуйною увагою.
З повагою
Володимир ЛИТВИН