Прийнято з пропозиціями Президента закони:

"Про внесення змін до Закону України"Про Державний бюджет України на 2011 рік"щодо погашення заборгованості перед Державним бюджетом України за субкредитами, наданими енергогенеруючим компаніям"

Президент України запропонував у Законі "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щодо погашення заборгованості перед Державним бюджетом України за субкредитами, наданими енергогенеруючим компаніям" від 8 липня 2011 року відкоригувати відповідні показники доходів та видатків Державного бюджету України на 2011 рік, які визначені у цьому законі без урахування змін, передбачених законами України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, та від 5 липня 2011 року № 3562-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Відповідний законопроект зареєстровано за № 8718.

"Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності"

Народні депутати погодилися з пропозицією Президента України, який зазначає, що прийнятий Верховною Радою 20 жовтня 2011 року Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності" може бути підписаний тільки за умови виключення з його тексту абзацу другого підпункту 15 пункту 1 розділу І. Положеннями цього абзацу запроваджується нульова ставка оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові культури у сільськогосподарських підприємств-виробників.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8521.

Прийнято в цілому закони:

Про внесення зміни до статті 306 Кримінального кодексу України" (щодо узгодження положень) 

Законодавчим актом внесені зміни до абзацу другого частини першої статті 306 КК України, зокрема, замінено слова "від семи до двадцяти" словами "від семи до дванадцяти".

Зміни внесені з метою виправлення технічної помилки, що сталася під час роздруківки остаточної редакції прийнятого Верховною Радою 6 жовтня 2011 року Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів і одурманюючих засобів".

Така технічна помилка привела до того, що склалася ситуація, коли міра покарання, передбачена частиною першою статті 306 Кримінального кодексу України, є більш суворою, ніж міра покарання, передбачена частиною другою цієї ж статті. До того ж, Кримінальним кодексом України (частина друга статті 63) передбачено, що позбавлення волі в Україні встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років, тобто частина перша статті 306, в редакції прийнятого 6 жовтня 2011 року закону, не узгоджується із частиною другою статті 63 Кримінального кодексу України.

Відповідний законопроектом зареєстровано за №9351.

"Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо фінансування Мінекономрозвитку) 

Законодавчим актом шляхом внесення змін до додатку № 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2011 рік", затвердженого Законом "Про Державний бюджет України на 2011 рік", збільшено видатки на 4215,0 тис. гривень за програмою КПКВК 1201010 "Керівництво та управління у сфері економічного розвитку і торгівлі" за рахунок зменшення видатків на таку ж суму за програмою КПКВК 1201070 "Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів у сфері економіки і торгівлі".

Відповідний законопроект, який прийнято з урахуванням пропозицій профільного комітету, зареєстровано за №9383.

"Про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо судового збору та інших питань)  

Законодавчим актом збільшено на 278 450,1 тис. грн. доходну частину Державного бюджету України за рахунок надходжень від судового збору, який має зараховуватися до спеціального фонду держбюджету у зв?язку з набранням чинності Законом "Про судовий збір" з 1 листопада 2011 р., та податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів.

Відповідний законопроект, який прийнято з урахуванням пропозицій профільного комітету, зареєстровано за №9296.

"Про морські порти" 

Законодавчий акт визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади створення і розвитку морських портів, здійснення портової діяльності.

Цей закон регулює діяльність органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання та управління у сфері портової діяльності; державних і морських адміністрацій порту, власників морських терміналів, портових операторів та споживачів їх послуг (товарів, робіт); підприємств, організацій та установ, що надають спеціалізовані послуги в порту та морському терміналі.

Дія цього закону не поширюється на пункти базування кораблів Військово-Морських Сил України, Морської охорони Державної прикордонної служби України, а також пункти базування військово-морських кораблів інших держав, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

Закон встановлює державне регулювання у сфері портової діяльності, основними завданнями якого є: сприяння формуванню ринку портових послуг шляхом реалізації економічної, тарифної, науково-технічної і соціальної політики на транспорті; забезпечення надійного та безпечного функціонування морського транспорту; встановлення, розвиток та реалізація зовнішньоекономічних зв'язків України.

Державне регулювання у сфері портової діяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, а також інші органи виконавчої влади в межах своїх повноважень.

Законодавчим актом визначено, що "порт або морський термінал набуває статусу морського порту або морського терміналу з моменту внесення його до Державного реєстру морських портів і морських терміналів та втрачає його з моменту виключення зі згаданого реєстру".

Згідно із законом, "для здійснення господарської діяльності, управління державним майном у порту, забезпечення безпеки судноплавства, загальної безпеки, включаючи охорону суден і портових засобів, утримання інфраструктури порту за рішенням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту у сфері його управління створюється державна адміністрація порту.

Державну адміністрацію порту очолює начальник порту, який призначається на посаду центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту на умовах контракту відповідно до законодавства.

Внесення порту або морського терміналу до Державного реєстру морських портів і морських терміналів до відведення відповідної акваторії державній адміністрації порту та (або) до визначення морської адміністрації порту, на яку покладаються функції державного нагляду за безпекою судноплавства в акваторії порту та надання послуг на території порту або морського терміналу, заборонено.

Центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту забезпечує своєчасне інформування про зміни в переліку та статусі портів і морських терміналів відповідно до міжнародних зобов'язань України".

Законом також передбачено: "у разі виключення морського порту з Державного реєстру морських портів і морських терміналів порядок подальшого використання акваторії, території і спеціалізованого майнового комплексу та іншого державного майна, закріпленого за державною адміністрацією порту, визначається Кабінетом Міністрів України".

Законодавчим актом внесено зміни до Кодексу торговельного мореплавства України; Земельного та Водного кодексів України; законів "Про плату за землю", "Про податок на додану вартість",

Відповідний законопроект зареєстровано за № 0881.

"Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення" 

Документом, зокрема, встановлюється, що у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 25 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт.

Відповідний законопроект зареєстровано за № 6342.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо приведення окремих положень чинного законодавства у відповідність до Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2011 від 11.03.2011 р.) 

Законодавчим актом, зокрема, у Законі "Про Вищу раду юстиції" встановлено, що Вища рада юстиції, член Вищої ради юстиції для здійснення своїх повноважень можуть витребувати та одержати необхідну інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об?єднань.

Відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції.

У зв?язку з виконанням доручення член Вищої ради юстиції може витребувати закінчені розглядом судові справи (їх копії), ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено, отримувати пояснення від суддів чи прокурорів, робити відповідні запити, копії, вивчати особові справи суддів і прокурорів.

Якщо судову справу повернуто на новий розгляд або її передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого знаходилася зазначена справа, Вища рада юстиції або член Вищої ради юстиції може витребувати копію матеріалів даної судової справи в частині, що розглядалася цим суддею.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об?єднань громадян, яким направлено письмовий запит Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, зобов?язані протягом десяти днів з дня отримання такого запиту надати необхідну інформацію та/або судову справу (її копію).

Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, відмова в ознайомленні з судовою справою, розгляд якої не закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання строків, встановлених частиною п?ятою цієї статті, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Член Вищої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Вищої ради юстиції, брати участь у їх з?ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8246-2.

"Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо прискорення надання першої медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях"

Відповідно до закону, дозволяється безкоштовне паркування транспортних засобів у спеціально відведених для цього місцях у разі:

обладнання транспортного засобу, яким керує медичний працівник, спеціальним розпізнавальним знаком встановленого законодавством зразка;

розміщення на автомобілі спеціального стікера із зазначенням контактного телефону медичного працівника, який керує цим транспортним засобом.

Документ містить також норму, відповідно до якої власники спеціально відведених майданчиків для паркування мають забезпечити та виділити в межах майданчиків місця для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують медичні працівники.

Законом встановлюється також, що форма, порядок та умови видачі спеціального стікера встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров‘я.

Відповідний законопроект зареєстровано за №7359.

"Про внесення змін до статті 17 Закону "Про міліцію" (щодо вимог до осіб, які приймаються на службу до міліції)" 

Законодавчим актом ст.17 "Прийняття на службу до міліції" Закону "Про міліцію" викладено у новій редакції. Згідно із нею, "На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством), мають повну загальну середню освіту, володіють державною мовою, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу до міліції може бути встановлено випробування строком до одного року.

Призовники не підлягають прийняттю на службу до міліції, крім осіб, які приймаються на навчання до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України.

Працівники міліції складають присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На службу до міліції не може бути прийнята особа:

яка була засуджена за злочин вироком суду, який набрав законної сили;

стосовно якої було винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами".

Відповідний законопроект зареєстровано за №6418.

"Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" (щодо приведення порядку реєстрації лікарських засобів до міжнародних стандартів)

Документом, зокрема, встановлюється, що лікарський засіб, зареєстрований на підставі поданої в повному обсязі (повної) реєстраційної інформації (референтний/оригінальний лікарський засіб), зареєстровано в Україні вперше, державна реєстрація іншого лікарського засобу, що містить ту саму діючу речовину, що й референтний/оригінальний лікарський засіб, можлива не раніше, ніж через п?ять років з дня першої реєстрації референтного/оригінального лікарського засобу в Україні, якщо інше не передбачено цією статтею. Зазначена вимога не поширюється на випадки, коли заявник відповідно до закону одержав право посилатися та/або використовувати реєстраційну інформацію референтного/оригінального лікарського засобу або подав власну повну реєстраційну інформацію, що відповідає вимогам, до реєстраційної інформації референтного/оригінального лікарського засобу.

Закон також містить норму, відповідно до якої до заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, крім документів, зазначених у частині четвертій цієї статті, додається засвідчена копія документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарського засобу, поданого на реєстрацію, вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні, виданого центральним органом виконавчої влади з лікарських засобів у порядку, визначеному Міністерством охорони здоров?я України.

Відповідний законопроект зареєстровано за №7412.

"Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України"

Закон спрямований на приведення Митного кодексу України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення а також імплементацію у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України.

Згідно із законом, установлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів, та інші заходи, спрямовані на реалізацію митної політики України становлять митну справу.

Законом, зокрема, передбачено:

право декларанта на здійснення митного оформлення товарів у будь-якому митному органі;

проведення митного оформлення протягом 4-х годин з моменту подання митної декларації та документів;

персональна відповідальність посадової особи митниці за неправомірні затримки митного оформлення;

використання однієї декларації (попередня декларація) для здійснення різних митних формальностей, наприклад контролю за доставкою в митний орган призначення, розміщення на склад тимчасового зберігання або початку митного оформлення для вільного обігу;

чіткі підстави для відмови у митному оформленні та обов?язки митниці надати вичерпні роз?яснення;

право декларанта задекларувати товари до моменту їх прибуття в Україну або до митного органу призначення;

звільнення декларанта від відповідальності за ненавмисні помилки тощо.

Згідно із законом, безпосередньо нормами Кодексу встановлено перелік особистих речей, які при переміщенні громадянами через митний кордон України не підлягають декларуванню та звільняються від оподаткування, лібералізувати норми щодо вивезення товарів.

Документом визначено порядок надання, призупинення та відкликання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності, який дозволяє суб?єкту зовнішньоекономічної діяльності користуватися спеціальними спрощеннями при здійсненні митного оформлення тощо.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8130-д.

"Про внесення зміни до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (щодо приведення у відповідність до вимог законодавства) 

Законодавчим актом виключено з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який є додатком до Закону "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (п. 118 Переліку) та про право на зайняття нотаріальною діяльністю (п. 119 Переліку).

Відповідний законопроект зареєстровано за №8791.

"Про внесення змін до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо порядку видачі копії ліцензії) 

Законодавчим актом врегульовано питання видачі копій ліцензій фізичним особам - підприємцям, які ведуть господарську діяльність у декількох місцях.

Зокрема, чинний закон доповнено положенням, яке передбачає, що "відокремлене місце провадження фізичною особою-підприємцем господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, - це територія, приміщення, які відповідають вимогам ліцензійних умов, знаходяться поза межами місця проживання такої особи та належать їй на праві власності або користування".

Згідно із законом, засвідчена органом ліцензування копія ліцензії видається ліцензіату - юридичній особі на кожну філію, інший відокремлений підрозділ, а ліцензіату - фізичній особі-підприємцю на кожне відокремлене місце, де відповідний ліцензіат буде провадити зазначений у ліцензії вид господарської діяльності, та підтверджує право ліцензіата на таку діяльність.

У разі припинення провадження зазначеного у ліцензії виду господарської діяльності за місцем провадження такої діяльності, на яке була видана копія ліцензії, ліцензіат зобов?язаний протягом десяти робочих днів з дати припинення повідомити про це орган ліцензування у письмовій формі. Орган ліцензування повинен внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня з дати надходження такого повідомлення.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8450.

"Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо розширення мережі дозвільних центрів) 

Законодавчим актом внесено зміни до Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" зміни, якими, зокрема, запроваджується створення дозвільних центрів на обласному (регіональному) рівні додатково до діючих дозвільних центрів у містах обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення (її виконавчого органу), районної та районної у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій.

Згідно із законом, "регіональні дозвільні органи - це територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в областях та Автономній Республіці Крим, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону від свого імені проводити чи залучатися до проведення експертизи та обстеження об?єктів, на які видаються документи дозвільного характеру, видавати такі документи в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці".

Законом визначено, що "дозвільний центр - це робочий орган міської ради міста обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення (її виконавчого органу), обласної, Київської та Севастопольської міських, районної, районної у місті Києві державних адміністрацій, уповноваженого Радою міністрів Автономної Республіки Крим міністерства або республіканського комітету, в якому представники регіональних, місцевих дозвільних органів та державний адміністратор діють за принципом організаційної єдності щодо видачі документів дозвільного характеру, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру".

Відповідний законопроект, який ухвалено із змінами, зареєстровано за №8463.

"Про ратифікацію Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення" 

Угода, підписана 5 жовтня 2010 року у місті Таллінн, укладена з метою вдосконалення чинної договірно-правової бази у сфері соціального забезпечення громадян обох держав.

Згідно з Угодою, вона застосовується в Україні до законодавства, яке регулює: загальнообов?язкове державне пенсійне страхування; загальнообов?язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; державну допомогу сім?ям з дітьми в частині, що стосується народження дитини і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомогу на поховання.

Зокрема, відповідно до Угоди, якщо право на пенсію виникає на підставі законодавства однієї Сторони без урахування страхового стажу, набутого на підставі законодавства іншої Сторони, то відповідна Сторона призначає пенсію тільки за страховий стаж, набутий на підставі свого законодавства, незалежно від проживання на території однієї із Сторін. Також, якщо право на пенсію виникає в результаті підсумовування страхового стажу, то при призначенні пенсії враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної із Сторін, за умови, що інша Сторона не виплачує пенсію за той самий страховий стаж. Кожна із Сторін нараховує і виплачує пенсію на підставі фактичного страхового стажу, набутого на її території, якщо цією Угодою не передбачено інше.

Відповідний законопроект зареєстровано за №0227.

"Про ратифікацію Додатків до документів, складених за результатами Першої спільної перевірки проходження лінії державного кордону між Україною і Угорською Республікою, проведеної в період 1997-2003 років"

Законом затверджено Додатки до документів, складених за результатами Першої спільної перевірки проходження лінії державного кордону між Україною і Угорською Республікою, проведеної в період 1997-2003 років, відповідно до Договору між Україною і Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 19 травня 1995 року, яку було ратифіковано Законом № 447/95-ВР від 22 листопада 1995 року.

Необхідність внесення змін, що містяться у Додатках, виникла внаслідок природних змін на річкових ділянках державного кордону (підмив берегів), які відбулися після 2003 року. Внаслідок цих змін Українсько-Угорською прикордонною комісією було здійснено перенесення дев?яти (п?яти - угорських та чотирьох - українських) прикордонних знаків на безпечну відстань. При цьому лінія проходження державного кордону не змінилася. За результатами перенесення прикордонних знаків було підготовлено нові протоколи прикордонних знаків та внесено зміни до списку координат, які і ратифіковано законом.

Відповідний законопроект зареєстровано за №0226.

"Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище" 

Згідно із документом, кожна держава-член, яка ратифікує Конвенцію, з урахуванням національних умов і практики та після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників розробляє, здійснює та періодично переглядає погоджену національну політику в галузі безпеки й гігієни праці та виробничого середовища. Мета цієї політики - запобігати нещасним випадкам і завданню шкоди здоров?ю, що виникають унаслідок роботи, пов?язані з нею або в ході неї, мінімізуючи настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, причини небезпек, притаманних виробничому середовищу.

Конвенцією визначено, що під час проведення зазначеної політики до уваги беруться настільки, наскільки вони впливають на безпеку й гігієну праці та виробниче середовище, такі основні сфери діяльності: розроблення, випробування, вибору, заміни, монтажу, розміщення, використання та обслуговування матеріальних елементів праці (робочих місць, виробничого середовища, інструментів, механізмів та обладнання, хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, робочих процесів); зв?язків між матеріальними елементами праці й особами, які виконують або контролюють роботу, а також пристосування механізмів, обладнання, робочого часу, організації праці й трудових процесів до фізичних і психічних здібностей працівників; професійної підготовки, зокрема необхідної подальшої підготовки, кваліфікації та стимулювання осіб, які так чи інакше беруть участь у досягненні адекватних рівнів безпеки й гігієни праці; зв?язку та співробітництва на рівнях робочої групи та підприємства та на всіх інших відповідних рівнях до національного рівня включно; захисту працівників та їхніх представників від дисциплінарних заходів унаслідок здійснених ними належним чином дій відповідно до політики, зазначеної в статті 4 цієї Конвенції.

При розробленні політики, згаданої у зазначеній статті Конвенції, зазначаються відповідні функції та обов?язки органів державної влади, роботодавців, працівників та інших осіб стосовно безпеки й гігієни праці та виробничого середовища з урахуванням як допоміжної ролі таких обов?язків, так і національних умов та практики.

Відповідний законопроект зареєстровано за №0225.

"Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво в оборонній сфері"

Згідно з Угодою, співробітництво між Сторонами, що керуються принципами рівності, взаємності та спільних інтересів, згідно з національним законодавством держав кожної зі Сторін та їхніми міжнародними зобов?язаннями, має такі цілі: розвиток співробітництва між Сторонами в оборонній сфері, особливо у сфері досліджень та розробок, матеріально-технічного забезпечення та закупівлі оборонних товарів та послуг; обмін знаннями та досвідом , набутими у сфері операцій, під час використання імпортного та національного військового обладнання, а також під час проведення міжнародних миротворчих операцій; обмін знаннями та досвідом у науково-дослідній і технологічній сферах; участь у спільних заходах з навчання та підготовки військовослужбовців, військових навчаннях, а також обмін інформацією стосовно цих питань; співробітництво у сфері оборонних систем та обладнання; сприяння співробітництву у сфері обміну розвідувальною інформацією з метою боротьби з міжнародними злочинами відповідно до національного законодавства держав Сторін, а також співробітництво і інших напрямах оборонної сфери, які можуть становити інтерес для обох сторін.

Відповідно до Угоди, співробітництво в оборонній сфері має здійснюватися у напрямах взаємних візитів вищих посадових осіб до цивільних та військових установ; зустрічей між рівнозначними оборонними структурами; обміну інструкторами, а також студентами військових навчальних закладів; участь у теоретичних і практичних навчальних курсах, ознайомлювальних етапах, семінарах, конференціях, обговореннях та симпозіумах, що проводяться у військових і цивільних установах оборонної сфери, за спільною згодою сторін. Також співробітництво має здійснюватися за напрямами: візити військових кораблів та літаків (відповідно до національного законодавства держав Сторін); культурні та спортивні заходи; співробітництво, пов?язане з матеріалами військового призначення й оборонними послугами; застосування та розроблення оборонних програм і проектів, а також взаємний обмін представниками Збройних Сил держав Сторін (їхні взаємні візити).

Відповідний законопроект зареєстровано за №0221.

10 законопроектів прийнято за основу.

Прийнято Постанову

"Про проголошення Дня шахів в Україні" (проект постанови, який прийнято з урахуванням пропозицій профільного комітету, зареєстровано за №8760).

Ухвалено також низку постанов про: утворення тимчасової спеціальної комісії з питання підготовки проекту закону про вибори народних депутатів України; призначення судді Конституційного Суду України; обрання та звільнення суддів; а також щодо ювілейних та пам'ятних дат.

Проголошено 132 депутатських запити.

Низку документів повернуто на доопрацювання та відхилено.