Комітет, зокрема, пропонує визнати в 2006 році органи державної податкової служби України органом стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
Дозволити Міністерству фінансів України залучати в 2006 році юридичні особи для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, в тому числі в процесі банкрутства, стосовно стягнення якої органам податкової служби було відмовлено.
Надати Міністерству фінансів України право використовувати на оплату таких послуг юридичних осіб до п’яти відсотків від фактичних надходжень до державного бюджету внаслідок забезпечення цими особами здійснення стягнення.
Голова Комітету Василь Онопенко наголосив, що представлений законопроект встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів) але чітко не визначає податкові органи органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії. Закон "Про Державну податкову службу України", який визначає її статус, функції та правові основи діяльності, також не визначає органи державної податкової служби, як такі, що здійснюють стягнення зазначеної заборгованості. За його словами "законодавче визначення органів стягнення простроченої заборгованості необхідне як правова підстава для уникнення ситуацій, коли податкові органи під час судового стягнення можуть бути визнані судом неналежним позивачем".
Проте питання недопущення податкових органів до захисту державних інтересів в суді слід вирішувати шляхом внесення відповідних змін до Закону "Про Державну податкову службу", а не до закону про Державний бюджет на відповідний рік.