Проектом пропонується дозволити розгляд спорів між українськими та іноземними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності всім третейським судам, які діють в Україні.
Пари обговорені законопроекту, члени Комітету звернули увагу, на існуючу колізію між положеннями діючих законів "Про третейські суди" та "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Зокрема, у статті 6 Закону "Про третейські суди" встановлено виняток стосовно передачі спору на розгляд третейського суду справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України. Закон "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачає право сторін за угодою передати до міжнародного комерційного арбітражу спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.
Крім того, у статті 12 чинного Господарського процесуального кодексу України встановлено лише два випадки, у яких спір, підвідомчий господарським судам, не може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу). Це спори про визнання недійсними актів, а також спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб.
Отже, наголосив голова Комітету В.Онопенко, з метою уникнення колізії процесуальних норм та суперечностей між діючими законами, слід вносити відповідні зміни до запропонованого закону комплексно, з узгодженням між собою цих законів.