На думку учасників заходу, держава не визначила свого конкретного відношення до МГЕС як до одного з напрямків перспективного розвитку енергетики. Не сформувало свою політику в цій сфері і не закріпило її на законодавчому рівні, що не могло не зробити свого впливу на сучасний стан проблеми. Наприклад, розвиток вітроенергетики пояснюється в передусім тим, що держава встановила механізми її фінансування і закріпило їх у законодавчому порядку.
Наголошувалося на тому, що багато проблем зв'язано з відсутністю інституціональної бази взаємин з централізованою енергетикою, у тому числі з доступом до електромереж енергокомпаній, відсутністю довгострокової тарифної політики й обґрунтованих тарифів на транспорт електроенергії до відповідних споживачів. Не знайшли належного відображення в законодавчих документах такі важливі питання як оподатковування, забезпечення сприятливих умов і механізмів інвестування, система стимулювання, умов кредитування тощо.
Голова підкомітету з електроенергетики, народний депутат В.Бронніков вважає, що Україні необхідна окрема державна соціально-економічна програма розвитку малої гідроенергетики. Ця програма повинна бути орієнтована не тільки і не стільки на фінансування окремих проектів, скільки на створення сприятливих умов розвитку малої гідроенергетики, а також створення механізмів, заснованих на повному обліку переваг МГЕС, що забезпечуватиме їхню інвестиційну привабливість.
На його думку, державна підтримка розвитку малої гідроенергетики повинна складатися з виконання наступних заходів:
розробки програми розвитку малої гідроенергетики України;
внесення змін та доповнення до розділу 5 проектові «Енергетичної стратегії України на період до 2030р.» стосовно пріоритетного розвитку малої гідроенергетики серед відновлювальних джерел електричної енергії.
Необхідно також внести зміни до чинних законами «Про електроенергетику» і «Про альтернативні джерела енергії» в частині визначення прав власності та вдосконалення системи управління державним майном об'єктів енергетики, встановлення спеціальної плати за передачу електричної енергії, виробленої на малих ГЕС тощо.
Учасники круглого столу наголошували й на тому, що Програмою повинні передбачатися чітко сформульовані цілі та конкретні заходи щодо удосконалення організаційної системи, нормативно-правового та методичного забезпечення проведення роботи щодо відродження малих ГЕС на національному, галузевому, регіональному й об'єктовому рівні, проведення постійного моніторингу стану об'єктів, планових запобіжних заходів, а також прогнозування та визначення технічного стану малих ГЕС для здійснення їх модернізації, реконструкції та продовження рядок експлуатації або прийняття рішення про оновлення, підвищення ефективності витрачання передбачених на зазначені цілі коштів тощо.