На засіданні Комітету
зазначалося, що законопроект (реєстр. №8246-2),
внесений народним депутатом С.Ківаловим, спрямований
на заповнення прогалини у Законі "Про Вищу раду юстиції" стосовно
порядку витребування Вищою радою юстиції копій судових справ.
Під час обговорення народні депутати звертали увагу на те, що Рішенням Конституційного Суду від 11.03.2011 року № 2-рп/2011 положення частини третьої статті 25 Закону "Про Вищу раду юстиції" щодо права Вищої ради юстиції витребувати від судів копії судових справ, розгляд яких не закінчено, визнано такими, що не відповідають Конституції України. Крім того, у своєму Рішенні Конституційний Суд зазначив, що витребування Вищою радою юстиції будь-яких матеріалів судової справи (оригіналів чи копій) має наслідком оцінку вчинених суддею процесуальних дій, що розцінюється, як втручання у здійснення правосуддя, та суперечить частинам першій, другій статті 126, частині першій статті 129 Конституції України.
Члени Комітету наголошували, що зазначеним Рішенням Конституційного Суду рекомендовано привести у відповідність до нього частину четверту статті 25, частину першу статті 40 Закону "Про Вищу раду юстиції", частину першу статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Народні депутати пропонують викласти частину четверту статті 25 Закону "Про Вищу раду юстиції" у наступній редакції: "Якщо судову справу повернуто на новий розгляд або її передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, в провадженні якого знаходилася зазначена справа, Вища рада юстиції або член Вищої ради юстиції може витребувати копію матеріалів даної судової справи в частині, що розглядалася цим суддею".
Члени Комітету звертали увагу на те, що запропоновані положення проекту забезпечать виконання зазначеного рішень Конституційного Суду та врегулюють порядок ознайомлення з матеріалами судових справ, а також відповідають Рішенню Конституційного Суду від 21.05.2002 року, відповідно до якого ознайомлення (без права витребування нерозглянутої справи) не означає перевірку судової справи по суті і не є втручанням у процес здійснення правосуддя (абзац п´ятий пункту 6 мотивувальної частини).