На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №7396)
спрямований на удосконалення
норм господарського процесуального
законодавства щодо оплати
за проведення судової експертизи для проведення у відповідність їх сучасним вимогам
експертного забезпечення правосуддя України.
Зокрема, пропонується статтю 48 Господарського процесуального кодексу України викласти в новій редакції, встановивши, що витрати, пов´язані із залученням перекладачів та проведення судових експертиз, оплачує сторона, яка заявила клопотання про залучення перекладача та проведення судової експертизи. Якщо відповідні клопотання заявили сторони спільно, то витрати вони несуть у рівному розмірі.
Крім того, передбачається встановити, що у разі неоплати судової експертизи у строк, визначений судом, суд може скасувати ухвалу про призначення судової експертизи. Якщо призначення експертизи, залучення перекладачів здійснюються за ініціативою суду, а також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
Члени Комітету, проаналізувавши запропоновані проектом зміни, зазначили, що вони стосуються питань, пов‘язаних з витратами на оплату не тільки за проведення судових експертиз і послуг перекладача, але і послуг адвоката. Тому необхідно про це доповнити назву статті до якої вносяться зміни. Крім того, якщо йдеться про витрати перекладача, експерта, пов‘язані з переїздом до іншого населеного пункту, наймання житла, тощо, то слід передбачати і витрати на оплату добових, винагороди за виконану роботу.
Народні депутати також зазначали, що питання розподілу витрат між сторонами врегульовані у ст. 49 ГПК, яка регламентує порядок розподілу господарських витрат.
Реалізація норм проекту щодо компенсації за рахунок Державного бюджету витрат на проведення судових експертиз та залучення перекладачів у разі їх призначення за ініціативою суду, а також у разі звільнення обох сторін від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, наголошувалося на засіданні Комітету, потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на утримання органів судової влади.
Всупереч вимогам ст. 91 Регламенту Верховної Ради автором законопроекту не надано фінансово-економічне обгрунтування або пропозиції щодо скорочення витрат бюджету. Тому відповідно до п.3 ч.2 ст. 94 Регламенту Верховної Ради відсутність фінансово-економічного обгрунтування є однією з підстав для повернення законопроекту суб‘єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.