На думку учасників круглого столу, процес імплементації Кіотського протоколу в Україні має знайти своє відображення у формуванні завдань національної господарської політики за такими напрямками як стратегія розвитку енергетики, підвищення енергоефективності у всіх секторах національної економіки, впровадження альтернативних та поновлювальних джерел енергії, реалізація системи заходів з охорони та покращання поглиначів та накопичувачів парникових газів, підвищення ефективності сільського господарства, покращання системи поводження з відходами, поліпшення інвестиційного клімату тощо.
Водночас було відзначено, що проблемою в питаннях подальшої реалізації Україною механізмів Кіотського протоколу залишається відсутність зареєстрованої національної квоти на викид парникових газів (ця проблема породжена невідповідністю української системи обліку викидів до міжнародних стандартів).
Перешкоджають імплементації Кіотського протоколу в Україні також відсутність національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції поглиначами парникових газів, національного реєстру дозволів на викиди СО2, національної системи підготовки, оцінки, реєстрації та верифікації проектів спільного впровадження. Не розроблено процедуру ухвалення та підписання двосторонніх угод.
Учасники круглого столу дійшли висновку, що за таких умов поспішні рішення щодо форвардного продажу частин національної квоти можуть призвести до гальмування росту української економіки в майбутньому, зокрема, до проблем з вимушеним обмеженням обсягів промислового виробництва.
Таким чином, перед Україною в цілому та вітчизняними промисловими підприємствами зокрема, уже зараз постає проблема масштабної екологічної модернізації, яка повинна відбуватись в руслі вимог Кіотського протоколу. Проте, як було зазначено на круглому столі, до таких масштабних модернізаційних проектів готові тільки поодинокі підприємства.
За підсумками обговорення, Комітет рекомендував Кабінету Міністрів України до 2006 року розробити нормативно-правові акти з питань забезпечення виконання Україною зобов‘язань, передбачених Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. А також до серпня 2005 року розробити механізми та визначити джерела фінансування робіт, спрямованих на впровадження положень Кіотського протоколу до конвенції ООН про зміну клімату. Було ухвалено й низку пропозицій органам влади, що рекомендують терміново розробити законодавчу базу для забезпечення виконання Україною зобов‘язань, передбачених Кіотським протоколом.