Метою законопроекту є забезпечення реалізації конституційних прав дітей на достатній життєвий рівень та посилення їх соціального захисту.
Законопроектом передбачено визначення на законодавчому рівні конкретних соціальних та економічних засад, які дозволять створити умови для реалізації державних гарантій щодо забезпечення дітей якісним і безпечним дитячим харчуванням та розвитку вітчизняної індустрії дитячого харчування. До таких державних гарантій віднесено безкоштовне забезпечення продуктами дитячого харчування грудних дітей, а також дітей 2-го та 3-го років життя, які народилися та проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з малозабезпечених сімей.
Автором законопроекту пропонується комплексний підхід до врегулювання зазначеного питання, а саме: одночасно із безкоштовним забезпеченням дитячим харчуванням запроваджуються елементи державного стимулювання вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування. Для цих цілей пропонується використання механізмів кредитування, ціноутворення, митного і тарифного регулювання, податкового законодавства.
Члени Комітету вважають, що проект слід доповнити положеннями щодо атестації виробництва дитячого харчування. До запропонованих заходів стимулювання необхідно включити дотації вітчизняним сільськогосподарським виробникам, розташованим у спеціальних сировинних зонах, які здійснюють виробництво сировини рослинного і тваринного походження, що застосовується для виготовлення продуктів дитячого харчування, а також передбачити збільшення ставки ввізного мита для імпортерів продуктів дитячого харчування, аналоги яких виробляються вітчизняними виробниками.
Необхідно також зазначити, що Кабінет Міністрів України щорічно при розробці проекту державного бюджету на наступний рік визначає обсяг державного замовлення на виробництво та закупівлю продуктів дитячого харчування відповідно до встановлених норм забезпечення дітей раннього віку, встановлює розмір видатків, що спрямовані на дотації вітчизняним сільськогосподарським виробникам, розташованим у спеціальних сировинних зонах, які здійснюють виробництво сировини рослинного і тваринного походження, що застосовується для виготовлення продуктів дитячого харчування та визначає кредитну субсидію як частку сплати процентів за використання короткострокових та середньострокових кредитів, наданих банками в національній валюті.