Голова Верховної Ради України Володимир Литвин вважає, що за 20 років економіка не стала пріоритетом в нашому житті. «Треба визнати, що 20-річний період не зробив економіку пріоритетом в нашому житті», - зазначив В.Литвин, відповідаючи у понеділок на запитання програми «Про головне» на Першому національному.
Він пояснив це об´єктивною закономірністю, яка полягає в тому, що «будували державу, каркас, фундамент». Економіка, на думку керівника українського парламенту, служила підпорою для державотворчих процесів: потрібно було «створити свої кордони, свою армію, свою систему безпеки, свої зовнішньополітичне, дипломатичне, митне відомства тощо», і переважно на це скеровувалися кошти.
«Зрозуміло, що економічні процеси за цей час розвивалися за інерцією. Ми, як правило, переймали ті економічні новації, які світ вже пережив. Взагалі особливістю України є те, що ми намагаємося впроваджувати проекти загальноцивілізаційного розвитку, які світ та Європа вже пережили. Ми беремо те, що відпрацьовано», - сказав В. Литвин.
Але загалом, переконаний керівник українського парламенту, Україна рухається в загальному річищі розвитку людства. «У нас немає віртуальної економіки, оскільки в Україні залишилася реальна економіка індустріальної доби. В цьому є величезний негатив, але й величезний позитив. Тому що світ втрапив в страшну халепу і переживає фінансово-економічну кризу з огляду на те, що економіка перестала бути реальною, базується не на виробництві, а на акціях та фінансових операціях», - зауважив В. Литвин.
Поступальний розвиток України, на його думку, ускладнюється з огляду на наявність в країні різних ментальностей, культур, зовнішньополітичних симпатій і устремлінь, церковну розпорошеність. «І для того, щоб зберегти спокій і стабільність, часто доводиться приймати компромісні, половинчасті рішення, які уповільнюють розвиток, але водночас не призводять до гострих конфліктів», - наголосив В.Литвин.
Разом з тим, за його словами, 20 років для держави - «це рівнозначно одному року життя людини: вона тільки стала на ноги», і як вона буде розвиватися, залежить від тих, хто за неї відповідає. «Звісно, століття без державності для України даремно не минули. Але генетичний поклик до незалежності в наших людях, безумовно, зберігся: вони прагнуть бути самостійними, вершителями своєї долі», - сказав В.Литвин.