Університети повинні формувати адекватні відповіді на історичні виклики і продемонструвати свою колективну лідерську місію в осмисленні сучасних суспільно-політичних процесів, визначенні засад творення України і свого місця у великій будівничій роботі.
На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи у вівторок у Львові на засіданні ювілейної Академії з нагоди 350-річчя Львівського національного університету ім. І.Франка.
За
його словами, враховуючи реалії сьогоднішнього часу, покликання університетів
полягає у забезпеченні «випереджальної підготовки розуму для позитивних змін
нашого життя». При цьому В.Литвин зазначив, що університети потребують «значно
більше фінансів та державної уваги, навіть вже для того, щоб підтримувати
високу планку інтелектуального рівня народу, забезпечувати
конкурентоспроможність країни». «Зрозуміло, що треба зберегти їх специфіку в освітньо-науковій системі, не знівелювати їх призначення в
суспільному житті. Посилити їх орієнтацію виключно на майбутнє України, на
формування стратегів, які володіють соціальними технологіями, креативом, адаптовані до розв´язання
проблем вищого ґатунку», - сказав керівник парламенту.
«Україна не може, не повинна і, певен, не буде далі розвиватися в режимі постійного недоздійснення, недодержави. Синдрому такого існування треба покласти край, як і безпрецедентному перенапруженню країни. Україна потребує динамізму, якого їй не вистачало у минулому і не вистачає зараз. Ми повинні дати країні новий напрямок руху. Вдихнути в неї нові життєстверджуючі імпульси, - зазначив Голова Верховної Ради. - При цьому треба мати на увазі історичний момент, який переживає сьогодні Україна: залишатися такими собі напівєвропейцями, утвердитися європейцями чи відкинути європейську перспективу».
З огляду на це, вважає В.Литвин, насамперед інтелектуальне середовище, до якого належать й університети, має продемонструвати визначеність і консенсус у питаннях нашого дальшого суспільного поступу, місця України у світі.
На переконання керівника парламенту, як основу для суспільного консенсусу слід запропонувати європейські стандарти та цінності. За такого підходу, зазначив він, і реформи будуть зрозумілими й близькими усім верствам нашого населення, базуватимуться на глибинних патріотичних і національних почуттях українців - піднести країну, піднести народ, повноцінно утвердити Україну.
«Ми повинні навчитися бути єдиною нацією. Інакше ми взагалі можемо не бути нацією. Ми повинні навчитися одним голосом і скрізь говорити про Україну, а не про її політиків. І в цьому я вбачаю також призначення університетської корпорації, - наголосив В.Литвин. - Вона покликана долучитися до того, щоб зробити українське суспільство відкритим».
Призначення університетів Голова Верховної Ради також вбачає у «виробництві» культури, яка зберігає і розвиває сутність та неповторний духовний код націй і народів. Вищі учбові заклади, на його думку, також мають бути центрами, «у яких створюються і з яких розповсюджуються смисли і символи, що знову ж таки можуть скріплювати суспільство або ж розчиняти його у загальних світових потоках».
«За українських умов критично важливо, щоб університети, діяльність яких немислима без свободи й автономності, демонстрували свою солідарно-непоступливу позицію у питаннях ролі й місця демократії в житті суспільства загалом, природи самої демократії», - зазначив В.Литвин.
«А загалом для того, щоб Україна досягла нової якості, потрібні відповідальність влади перед народом та порядність її представників, відповідальність народу за формування влади, участь громадянського суспільства в усіх державних справах, прозорість влади і власності, особиста відповідальність кожної людини за своє життя», - підсумував він.