На засіданні зазначалося,
що законопроект (реєстр. №8758)
спрямований на прискорення здійснення примусового видворення іноземців та осіб
без громадянства шляхом скорочення строків адміністративного провадження у
справах про їх затримання і примусове видворення.
Відповідні зміни пропонується внести до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства, згідно яких постанови про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства в частині затримання підлягають негайному виконанню, а також доповнити його новою статтею 183-5, у якій встановлюються особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства.
Під час обговорення народні депутати України висловили до проекту закону низку зауважень, які будуть враховані при його доопрацюванні до другого читання.
Зокрема, вказувалося на те, що у будь-якому випадку справа підлягає судовому розгляду не одразу після надходження позовної заяви до суду, як це пропонується законопроектом. Народні депутати наголошували на тому, що частиною 4 статті 107 КАСУ передбачено, що питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду. Такий час потрібен для з´ясування чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАСУ, чи є підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі встановлених КАСУ.
На засіданні Комітету також зазначалося, що положення частини 3 статті 183-5 встановлюють, що адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, розглядаються судом за обов´язковою участю сторін. Водночас, відповідно до частини 9 статті 32 Закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" постанова приймається судом за зверненням органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду. Тому, вважають парламентарії, частина 3 статті 183-5 потребує доопрацювання, оскільки незрозуміло, яким чином може бути забезпечено обов´язкову участь іноземця або особи без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду з України.
Крім того, зверталася увага на те, що надання проектом права учасникам процесу на касаційне оскарження судових рішень у таких категоріях справ, яке має бути вчинене протягом двадцяти днів після набрання сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції (як того вимагає стаття 212 КАСУ), навряд чи буде сприяти досягненню мети законопроекту, тим більше, що для розгляду такої справи суду касаційної інстанції законом надається місяць з дня її одержання (стаття 214-1 КАСУ). На думку народних депутатів, для уникнення судових помилок у таких справах цілком достатнім було б обмежити перегляд рішення у справі апеляційним оскарженням.