Прийнято з пропозиціями Президента України
Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування"
Законодавчим актом доповнено статтю 41 Кодексу законів про працю України новою підставою для розірвання трудового договору з посадовою особою у разі повторного порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, державної регуляторної політики та з питань видачі документів дозвільного характеру.
Законом також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають посилення відповідальності за порушення законодавства, яким регулюється порядок видачі документів дозвільного характеру, ліцензій, а також порушення законодавства у сфері державної регуляторної політики та про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Законодавчим актом враховано пропозицію Президента України щодо доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 18839 "Порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів". Згідно із цією статтею "неподання, несвоєчасне подання для державної реєстрації нормативно-правових актів, які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також надіслання для виконання вказівок, роз'яснень у будь-якій формі, що встановлюють правові норми, -
тягнуть за собою накладення штрафу на керівників органів, нормативно-правові акти яких відповідно до закону підлягають державній реєстрації, від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Законом також внесені зміни до законів "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" і "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Законом також враховано пропозицію Президента України щодо виключення з Кодексу України про адміністративні правопорушення статті 16614 "Порушення законодавства у сфері державної регуляторної політики"
Відповідний законопроект зареєстровано за №7497.
Прийнято в цілому закони України:
"Про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України" щодо застосування зброї в мирний час
Законодавчим актом розширено коло випадків, в яких з'єднання, військові частини і підрозділи та чергові сили Збройних Сил України в мирний час мають право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку.
Згідно із законом, "З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються або схвалюються Верховною Радою України, можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, боротьби з тероризмом і піратством, посилення охорони державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні і континентального шельфу України та їх правового оформлення, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України."
Відповідні зміни внесено до статті 1 і 9 Закону "Про Збройні Сили України".
Відповідний законопроект зареєстровано за №8551.
"Про оголошення природних територій міста Скадовська Херсонської області курортом державного значення"
Згідно з документом, природні території міста Скадовська Херсонської області оголошено курортом державного значення - курортом Скадовськ.
Закон спрямований на збереження, охорону та розвиток курортної місцевості та інфраструктури регіону, підвищення рентабельності курортного комплексу міста Скадовськ, створення умов для ефективного та раціонального використання природних лікувальних, матеріально - технічних ресурсів регіону.
Відповідний законопроект зареєстровано за №8573.
"Про оголошення природних територій міста Миргорода Полтавської області курортом державного значення"
Згідно з документом, території міста Миргород Полтавської області оголошено курортом державного значення - курортом Миргород. Законом передбачається також, що уряд має протягом шести місяців з дня набрання чинності цим законом затвердити режим округу і зон санітарної охорони курорту Миргород.
Відповідний законопроект зареєстровано за №8574.
"Про внесення змін до статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту" (щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи)
Законодавчим актом шляхом доповнення частиною сьомою статті 18 Закону "Про загальну середню освіту" заборонено перевірку знань дітей при зарахуванні їх до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів, крім спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), гімназій, ліцеїв, колегіумів.
Відповідний законопроект зареєстровано за №6515.
"Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна"
Згідно із Міжнародною конвенцією, зокрема, судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
Законом встановлено, що Україна приєднується до Конвенції із застереженням, згідно із яким "Україна зберігає за собою право не застосовувати положення цієї Конвенції до військових кораблів та інших державних суден, які експлуатуються з некомерційною метою".
Також, відповідно до закону, Конвенція набирає чинності для України через шість місяців з дати одержання Міністерством закордонних справ Бельгії повідомлення про приєднання України до Конвенції відповідно до статті 15 Конвенції.
Відповідний законопроект зареєстровано за №0216.
"Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грузії про повітряне сполучення"
Закон спрямований на створення двосторонньої договірно-правової бази для здійснення міжнародного повітряного сполучення між Україною та Грузією, що дозволить забезпечити створення правового механізму для розвитку співробітництва в галузі авіаційного транспорту.
Зокрема, згідно із документом, кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою здійснення регулярних міжнародних повітряних сполучень за маршрутами, встановленими в додатку до неї.
Відповідно до Угоди, авіапідприємства, призначені кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірної лінії за встановленим маршрутом користуються правами здійснювати: проліт території держави іншої Договірної Сторони без посадки; зупинки на території держави іншої Договірної Сторони з некомерційними цілями; зупинки на території держави іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт і зняття з нього міжнародного комерційного завантаження - пасажирів, вантажу та пошти, що перевозяться окремо або комбіновано.
Відповідний законопроект зареєстровано за №0220.
"Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"
Закон спрямований на вдосконалення правових та організаційних механізмів у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Зокрема, статтю 9 (Зупинення та припинення діяльності закладів масового перебування громадян, у яких виявлені факти вживання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) чинного закону викладено у новій редакції, якою визначаються заходи, спрямовані на протидію наркозлочинності, урегульовуються повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо зупинення або припинення діяльності закладів масового перебування громадян, де здійснюється систематичне вживання чи збут наркотичних засобів або психотропних речовин.
Так, у разі встановлення фактів систематичного або масового (трьома і більше особами) вживання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у закладах масового перебування громадян (ресторанах, кафе, барах, кінотеатрах, нічних клубах, дискотеках, гральних залах, розважальних комплексах тощо) та невжиття посадовими особами таких закладів заходів щодо запобігання вживанню чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів після офіційного попередження правоохоронних органів діяльність даних закладів за поданням правоохоронних органів зупиняється судом строком на три місяці, а у разі якщо впродовж року встановлено повторний факт вживання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, - строком на шість місяців.
Рішення про зупинення діяльності закладів масового перебування громадян приймається судом впродовж місяця з дня надходження подання правоохоронних органів. Протягом строку дії рішення суду про зупинення діяльності даних закладів за відповідною адресою забороняється діяльність будь-яких аналогічних закладів.
Якщо після закінчення строку дії зазначених заходів виявлено новий факт вживання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у закладах масового перебування громадян, діяльність таких закладів припиняється судом у встановленому законом порядку.
Відповідний законопроект зареєстровано за №8158.
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відчуження майна суб'єктів господарювання державного сектору економіки"
Законодавчим актом внесено зміни до Господарського кодексу та Закону "Про управління об‘єктами державної власності", які спрямовані на посилення державного контролю щодо відчуженням майна державними комерційними та казенними підприємствами.
Зокрема, Господарський кодекс доповнено положення, згідно із яким Фонд державного майна виступає організатором продажу нерухомого майна в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.
Відповідний законопроект зареєстровано за №8441.
"Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (щодо оптимізації структури та напрямів державного фінансування наукової сфери)
Законом визначено, зокрема, що прикладні наукові дослідження - це "наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей"; науково-технічні (експериментальні) розробки - "науково-технічна діяльність, спрямована на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, технологій, систем і надання нових послуг або на істотне вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введені в дію"; наукова (науково-технічна) продукція - "науковий та (або) науково-прикладний результат, призначений для реалізації"; грант - "фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі юридичними, фізичними особами і міжнародними організаціями для проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранта".
Також законом встановлюється, що фінансове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, власних або залучених коштів підприємств, установ та організацій, коштів вітчизняних та іноземних замовників робіт, грантів, інших джерел, не заборонених законом.
Відповідно до закону, бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності здійснюється шляхом фінансування основної діяльності державних наукових установ, наукових досліджень вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації, фінансування окремих наукових і науково-технічних програм, проектів та надання грантів.
Відповідний законопроект зареєстровано за №3015.
"Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні"
Законодавчим актом визначено правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та їх реалізації в Україні.
Законом, зокрема, встановлюється, що пріоритетні напрями інноваційної діяльності - науково і економічно обґрунтовані та визначені відповідно до цього закону напрями провадження інноваційної діяльності, що спрямовані на забезпечення економічної безпеки держави, створення високотехнологічної конкурентоспроможної екологічно чистої продукції, надання високоякісних послуг та збільшення експортного потенціалу держави з ефективним використанням вітчизняних та світових науково-технічних досягнень.
Згідно із законом, пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні поділяються на стратегічні, які затверджуються Верховною Радою України на період до 10 років, та середньострокові пріоритетні, які визначаються на період до 5 років і спрямовані на виконання стратегічних пріоритетних напрямів.
Законом визначено стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності на 2011-2021 роки, серед яких: освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії; освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки; освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з´єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики; широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища; розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.
Відповідний законопроект зареєстровано за №7333.
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"
Законом викладено частину третю статті 9 Житлового кодексу Української РСР в такій редакції:
"Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом України".
Закон "Про приватизацію державного житлового фонду" доповнено нормою, згідно з якою "особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом".
Законодавчим актом також встановлено, що "не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС".
Згідно із законом, "Приватизація квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, включених до плану реконструкції поточного року, здійснюється після її проведення власником (володільцем) будинку (гуртожитку). Наймачі, які проживали у квартирах (будинках), житлових приміщеннях у гуртожитках до початку реконструкції, після проведення реконструкції мають пріоритетне право на приватизацію цих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках".
Законом також визначено, що "приватизація здійснюється шляхом:
безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов".
Відповідний законопроект зареєстрвоано за №8678.
"Про охоронну діяльність"
Законодавчий акт визначає організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності в сфері надання послуг з охорони власності та громадян.
Закон спрямований на створення умов для:
захисту майна, забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та фізичних осіб;
забезпечення державного контролю за здійсненням заходів з охорони майна та фізичних осіб;
розвитку та вдосконалення сфери надання послуг з охорони власності та громадян.
Закон регулює відносини суб'єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності.
Дія закону поширюється на правовідносини правоохоронних органів та військових формувань в процесі надання ними послуг з охорони власності та громадян в частині, що не регулюється законодавчими актами, регламентуючими їх діяльність.
Законодавчий акт передбачає державне регулювання у сфері охоронної діяльності. Згідно із законом, "органами державного регулювання у сфері охоронної діяльності є Кабінет Міністрів України, а також центральний орган виконавчої влади у сфері охоронної діяльності".
Законом також передбачено ліцензування охоронної діяльності, яке здійснюється у порядку, визначеному Законом "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
У разі анулювання ліцензії суб'єкта охоронної діяльності видача нової ліцензії йому та створеним ним або його засновником (засновниками) новим суб'єктам господарювання допускається не раніше ніж через рік з дня анулювання ліцензії.
Законодавчий акт визначає застосування в охоронній діяльності заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та використання службових собак, взаємодію суб'єктів охоронної діяльності з правоохоронними органами та громадськістю тощо.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 4824.
"Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів"
Законодавчим актом внесено зміни до Закону "Про лікарські засоби", Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, у Законі "Про лікарські засоби" визначено термін "фальсифікований лікарський засіб" і встановлено кримінальну та адміністративну відповідальність за виготовлення та реалізацію фальсифікованих лікарських засобів. Згідно із змінами, "фальсифікований лікарський засіб - лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України".
Законом визначено, що "до Державного реєстру лікарських засобів України вносяться такі відомості про лікарський засіб: назва лікарського засобу (торговельна назва, міжнародна непатентована назва); виробник (назва, місцезнаходження юридичної особи та її виробничих потужностей); синоніми, хімічна назва, повний склад лікарського засобу; фармакологічна дія, фармакотерапевтична група лікарського засобу; показання, протипоказання, запобіжні заходи, взаємодія з іншими лікарськими засобами; способи застосування, доза діючої речовини в кожній одиниці та кількість одиниць в упаковці; побічна дія, форма випуску, умови зберігання, термін придатності, умови відпуску; інструкція для медичного застосування лікарського засобу; фармакопейна стаття або методи контролю якості лікарського засобу".
Законом у новій редакції викладено статтю 14, яка визначає органи державного контролю за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва. Згідно із внесеними змінами, "контроль за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади з лікарських засобів та підпорядкованими йому територіальними органами виконавчої влади з лікарських засобів відповідно до закону.
Центральний орган виконавчої влади з лікарських засобів очолює керівник, який за посадою є Головним державним інспектором України з лікарських засобів. Керівник центрального органу виконавчої влади з лікарських засобів має двох заступників, у тому числі одного першого, які за посадою є заступниками Головного державного інспектора України з лікарських засобів".
Законодавчим актом Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 321-1 "Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів". Згідно із статтею, "умисне виготовлення фальсифікованих лікарських засобів, а так само придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, якщо такі дії створили загрозу для життя чи здоров'я особи, або вчинені у великих розмірах, - карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини та обладнання для їх виготовлення.
Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або в особливо великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів,- караються позбавленням волі на строк від трьох до п´яти років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини, та обладнання для їх виготовлення.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини, обладнання для їх виготовлення, та майна".
Законом доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 44-2 "Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів".
Відповідний законопроект зареєстровано за №7146.
"Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" (щодо врегулювання порядку відкликання апеляційної чи касаційної скарги)
Законодавчий акт спрямований на запровадження відкликання апеляційної чи касаційної скарги до початку їх розгляду апеляційним чи касаційним адміністративним судом і встановлення порядку такого відкликання.
Відповідні зміни внесено до статей 193, 218 та 233 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, статтю 193. (Доповнення, зміна, відкликання апеляційної скарги чи відмова від неї) викладено у редакції, яка передбачає, що
"Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом апеляційної інстанції, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.
При відкликанні апеляційної скарги суддя-доповідач, який здійснював підготовку даної справи до апеляційного розгляду, постановляє ухвалу про повернення скарги.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв´язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. Повторне апеляційне оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції з тих самих підстав не допускається".
Згідно із статтею 218 (Доповнення, зміна, відкликання касаційної скарги чи відмова від неї),
"Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом касаційної інстанції.
При відкликанні касаційної скарги суддя-доповідач, який здійснював підготовку даної справи до касаційного розгляду, постановляє ухвалу про повернення скарги.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу у судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається".
Стаття 233 (Окрема ухвала суду касаційної інстанції) встановлює, що
"Суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Суд касаційної інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом першої або апеляційної інстанції порушень норм права, які не є підставою для зміни або скасування судових рішень".
Відповідний законопроект зареєстровано за №6120.
"Про внесення змін до Сімейного кодексу України" (щодо усиновлення)
Відповідно до документа, із тексту чинного Закону вилучено норму, якою передбачалося, що різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою, ніж сорок п'ять років.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 3657.
Прийнято постанови:
"Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про державну політику щодо вирішення проблеми повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян" (проект постанови зареєстровано за № 8618).
"Про присудження у 2011 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування" (проект постанови зареєстровано за №8687).
Ухвалено також низку постанов про проведення парламентських слухань, щодо відзначення пам'ятних дат.
14 законопроектів прийнято за основу.
Проголошено 81 депутатський запит.
Низку документів повернуто на повторний розгляд, відхилено, розгляд деяких перенесено.