Законодавчим актом статтю 6 Житлового кодексу Української РСР викладено у редакції, згідно з якою "Житлові будинки, квартири, інші житлові приміщення (об'єкти житлової нерухомості) призначаються та мають бути придатні для постійного проживання в них громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових житлових приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру забороняється.
Житлова площа об'єкта житлової нерухомості визначається як сумарна площа житлових кімнат.
Загальна площа об'єкта житлової нерухомості визначається як сумарна площа житлових кімнат і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас.
До житлової площі об'єкта житлової нерухомості не належить площа приміщень, призначених для гігієнічних або господарсько-побутових потреб громадян (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора, передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор, вбудована шафа тощо).
Площа лоджій, балконів, веранд і терас підраховується із врахуванням коефіцієнтів, що встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань житлової політики".
Відповідний законопроект зареєстровано за №8203.