Завданнями проекту є закладення обґрунтованої системи критеріїв визначення кола осіб, до яких амністія застосовується, та обмежень щодо її застосування.
Важливість негайного прийняття законопроекту обумовлюється тим, що протягом 2004 року в Україні амністія не оголошувалась.
Законопроект визначає правові основи звільнення за амністією осіб від кримінальної відповідальності та відбування покарання‚ механізм взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Передбачається оголосити амністію і поширити її дію насамперед на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі у соціальному плані, а саме: на неповнолітніх, жінок і чоловіків, які мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів або батьків, які є інвалідами першої групи та потребують стороннього догляду, вагітних жінок, осіб похилого віку, ветеранів війни, інвалідів тощо.
Основними критеріями для застосування амністії згідно з даним проектом є :
незначна суспільна небезпечність діянь, що вчинила особа, яка відбуває покарання;
об’єктивні фактори (тяжка хвороба, похилий вік тощо), які на час застосування амністії суттєво знижують небезпечність звільнюваних осіб;
значний розмір відбутого засудженими особами на момент проголошення амністії покарання.
Законопроектом чітко регламентується право судів України на застосування амністії стосовно осіб‚ які відбувають покарання на території України згідно з вироками‚ постановленими судами іноземних держав.
Уперше на законодавчому рівні встановлюється обов’язок кримінально-виконавчих установ інформувати органи місцевого самоврядування та заклади охорони здоров’я про осіб‚ які звільняються на підставі Закону України "Про амністію" і хворіють на такі потенційно небезпечні для суспільства хвороби‚ як туберкульоз та СНІД. Це дозволить‚ з одного боку‚ убезпечити соціум від можливих негативних наслідків‚ а з іншого – забезпечити вчасне надання відповідного лікування зазначеним особам.
У разі прийняття цього закону і його виконання буде повністю звільнено від відбування покарання (в тому числі, з установ кримінально-виконавчої системи) близько 17 тисяч осіб, що дозволить вивільнити кошти, які пропонується спрямувати на поліпшення умов тримання осіб, що продовжують відбувати покарання.
До другого читання від суб'єктів законодавчої ініціативи надійшло 34 пропозиції, 16 з яких Комітет врахував при доопрацюванні.