Голова Комітету Василь Хара, відкриваючи слухання, обумовив необхідність прийняття нового Трудового кодексу докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв'язку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень, які так чи інакше пов'язані з працею. Він звернув увагу на низку проблем у цій сфері, які повинні розв'язуватися засобами трудового права.

В.Хара пояснив підготовку нового кодифікованого акту тим, що чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році, і незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам.

Голова Комітету нагадав, що проект почав розроблятись до 2003 року. Після прийняття у грудні 2003 року законопроекту в першому читанні, Комітетом з питань соціальної політики та праці була створена робоча група по доопрацюванню проекту Трудового кодексу за участю представників соціального партнерства (профспілок, роботодавців, та уряду).

В.Хара повідомив, що Комітетом опрацьовано близько 5 тисяч пропозицій, частина яких була взята до уваги та внесена в "тіло" Кодексу. Проведено понад 100 засідань робочих груп, залучені до експертизи фахівці, науковці, науково-дослідні інститути, представники Міжнародної організації праці тощо.

За його словами, проект Трудового кодексу складається із дев'яти книг (444 статті), а також прикінцевих та перехідних положень. До проекту включені положення, спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої), інших міжнародно-правових актів - Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці.

Завідувачка відділу економічних проблем соціальної політики Інституту економіки промисловості НАН України, доктор економічних наук О.Новікова у доповіді зазначила, що станом на червень 2011 року проект Трудового кодексу готовий для розгляду та прийняття на 70-80%. "Затягування цього процесу вкрай негативно вплине на соціально-трудовий стан в країні і посилить негативні тенденції. Подальше удосконалення Трудового кодексу буде можливим і після його прийняття. Тому доцільно інтенсивно та якісно доопрацювати та прийняти Верховною Радою Трудовий кодекс", - наголосила доповідачка.

О.Новікова звернула увагу на основні проблеми, які потребують врегулювання. За її словами, у проекті Трудового кодексу необхідно врахувати ринкові вимоги економіки, наповнити сучасним змістом державне та договірне регулювання сформованого нового типу трудових відносин, визначити та закріпити зобов'язання та відповідальність роботодавця щодо умов використання найманої праці тощо.

Доповідачка запропонувала доповнити проект положеннями, які визначають правові засади становлення та розвитку аутсорсингу - виведення визначених видів діяльності за рамки повноважень органів виконавчої влади шляхом підписання контрактів із зовнішніми виконавцями на конкурсній основі. Зараз його застосування без відповідної правової регламентації, вважає вона, призводить до порушення трудових прав, незахищеності працівників, до зниження соціального захисту у страхових випадках.

О.Новікова також запропонувала доповнити проект нормами, які конкретизують заходи відповідальності сторін трудових відносин за їх функціонування у системі тіньових відносин у сфері праці (відсутність офіційної оформленості відносин, зарплата "у конвертах", нерегламентованість робочого часу тощо).

Інші учасники слухань у виступах зазначали, що для застосування ринкових механізмів та спонукання роботодавця до певної діяльності в трудовій сфері, яка необхідна суспільству та державі, доцільно забезпечити таку правову регламентацію, яка мотивує його до певних дій. Вони наголошували на тому, що економічну зацікавленість роботодавця доцільно розповсюдити на всі напрями трудової сфери, а не тільки на охорону праці. Одночасно, вважають учасники слухань, доцільно здійснити пошук мотиваційних механізмів, які спонукають роботодавця до впровадження корпоративної (організаційної) культури, до створення умов гідної праці, до досягнення кращих оцінок у сфері праці.

Під час обговорення зверталася увага, зокрема, на те, що нормування праці за змістом застаріло і не відповідає потребам сьогодення. Пропонувалося, щоб нормування охоплювало, крім врахування інтенсивності праці ще й вимоги охорони праці, оплати праці, інноваційного розвитку тощо.

Учасники слухань також зазначали, що у проект Трудового кодексу перенесено положення з охорони праці з чинного законодавства про охорону праці і не враховано сучасні внутрішні потреби та зовнішні вимоги до перспектив забезпечення охорони праці. Зокрема, у положеннях проекту пропонується закріпити систему пільг та компенсацій за несприятливі умови праці, однак відсутні норми, спрямовані на ліквідацію та зниження дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів, на попередження ризиків втрати життя та здоров'я. Одночасно передбачені у проекті пільги та компенсації, звертали увагу учасники, не носять профілактичного для здоров'я характеру через те, що додаткова відпустка за несприятливі умови праці не впливає позитивно на стан здоров'я через її нецільове використання.

Промовці також звертали увагу на те, що у проекті Трудового кодексу практично збереглися усі норми соціальних гарантій і соціального захисту, які були прийняті за радянських часів, і які на багатьох підприємствах фактично не діють. Вони пропонують оптимізувати соціальні трудові гарантії, створити умови для забезпечення їх неухильного дотримання тощо.

Учасники слухань висловили інші зауваження до норм проекту та внесли пропозиції для врахування їх під час доопрацювання.