У доповіді, зокрема, зазначається, що санітарна гігієна є головною потребою та засобом забезпечення кращого стану здоров‘я, а належний санітарно-гігієнічний стан населених пунктів запобігає розповсюдженню хвороб та підвищує якість життя людей.
Всесвітня організація охорони здоров‘я, наголошується в доповіді, визначає санітарну гігієну як головну умову здоров‘я населення у глобальному масштабі, продовжує надавати допомогу державам-членам щодо поліпшення санітарного стану, реагує на санітарно-гігієнічні потреби та розширює перелік заходів щодо впровадження в життя міжнародних медично-санітарних правил.
Доповідь також містить тезу, відповідно до якої санітарні та фітосанітарні заходи є заходами щодо захисту життя людини і тварини від ризиків, які викликаються харчовими добавками, забруднювачами, токсинами та хворобоутворюючими організмами. Ці заходи мають на меті захист життя людини від хвороб, які передаються рослинами або тваринами; захист життя людей і тварин від шкідників, хвороб або хворобо утворюючих мікроорганізмів; попередження або обмеження інших збитків країні від появлення та розповсюдження шкідників. У зв‘язку з цим санітарні правила обмежують або забороняють імпорт та маркетинг окремих видів тварин або продуктів тваринного походження з метою попередження появи або розповсюдження шкідників або хвороб, які вони можуть викликати.
Зазнається
також, що більшість держав-членів ЧЕС успадкувала від радянської епохи
розвинену мережу санітарно-епідеміологічних закладів, які існують зараз у різноманітних
формах власності та управління. Наголошується, що практично в усіх
країнах-членах ЧЕС епідеміологічне спостереження та екологічний моніторинг
розподілено між окремими міністерствами.
У доповіді йдеться про те, що існує необхідність у зміцненні та координуванні системи реагування на санітарні потреби населення на регіональному, національному та транснаціональному рівні шляхом зміцнення основних ресурсів системи охорони здоров‘я, міжнародного співробітництва та передачі інформації про ризики, і зазначається, що інвестування в санітарну гігієну повертається значними дивідендами у вигляді здоров‘я населення.
Наголошується також на важливості підвищення свідомості громадськості щодо пріоритетів санітарної гігієни з метою вжиття заходів на всіх рівнях соціуму та забезпечення конструктивної участі населення.
Асамблея рекомендує парламентам і урядам держав-членів ЧЕС:
забезпечувати відповідність національних систем спостереження та реагування в галузі охорони здоров‘я необхідним функціональним критеріям та встановлювати конкретні строки для приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами ВООЗ;
поновлювати та переглядати технічні та інші регулюючі функції, включаючи сертифікацію міжнародних перевезень і транспорту, а також вимоги до міжнародних портів, аеропортів та дорожніх розв‘язок;
виділяти необхідні бюджетні кошти для розширення можливостей та поліпшення якості санітарно-гігієнічних послуг у відповідності з завданнями міжнародних правил охорони здоров‘я;
розробляти національні стратегії санітарної гігієни та формулювати необхідні правила для визначення ролі та відповідальності національних інститутів, які беруть участь у спостереженні за епідеміологічною ситуацією;
розробляти національні плани дій стосовно національних систем спостереження та реагування;
забезпечувати підготовку та своєчасне розповсюдження інформації щодо санітарної гігієни з метою негайного вирішення невідкладних проблем здоров‘я населення;
зміцнювати системи спостереження та реагування на виникнення та розповсюдження захворювань, починаючи з державних кордонів через систему медичних закладів по всій країні;
вживати необхідних заходів з вдосконалення існуючої правової бази та впровадження електронних систем спостереження в режимі реального часу;
заохочувати урядові структури, громадські та приватні корпорації, а також неурядові та міжнародні організації до вжиття відповідних заходів з досягнення регіонального консенсусу у сфері підготовки та підписання багатосторонніх угод із санітарної гігієни та охорони здоров‘я;
забезпечувати необхідну допомогу Робочій групі ЧЕС із охорони здоров‘я та фармацевтики для подальшої роботи над Спільною стратегією епідеміологічного спостереження в ЧЕС та проектом Угоди в галузі санітарного захисту територій держав-членів ЧЕС.