Вітальне слово

Голови Верховної Ради України В.М.Литвина

 до учасників засідання Міжпарламентської Ради Україна-НАТО

(Київ, 5 липня 2011 р.)

Шановні панове співголови,

Шановні учасники засідання,

Пані і панове,

Я маю велику приємність вітати у Верховній Раді України всіх учасників сьогоднішнього засідання, і особливо, наших гостей - парламентарів з держав-членів НАТО.  Вітаю також представників українського громадянського суспільства, зокрема, неурядових дослідницьких центрів, а також зарубіжних дипломатів, які братимуть участь в дискусіях в рамках Міжпарламентської Ради.

Верховна Рада - ідеальний дискусійний майданчик для відвертої розмови та співставлення різних думок, що віддзеркалять своєрідну позицію 5 різних фракцій, 13 політичних партій українського парламенту та  погляди незалежних експертів щодо актуальних питань Альянсу.

Думаю, що не помилюся, якщо висловлю таке припущення - за рік, що минув, це розмаїття думок в українській політиці звільнилося від зайвої категоричності та безкомпромісності, часто від відвертого політиканства навколо теми характеру відносин України та НАТО.  В Україні вгамувалася атмосфера невиправданих очікувань на швидке членство та завищених вимог до Альянсу.  Зі свого боку, НАТО, тримаючи двері відкритими, перейшло до практики глибокого практичного партнерства з Україною. Основу такого нового типу відносин заклали два доктринальних документи, прийнятих Україною та НАТО минулого року.

Рік тому -1 липня 2010 року -ми прийняли Закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», в якому було зафіксовано намір нашої країни як європейської позаблокової держави продовжувати розвиток конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору.  Зі свого боку, НАТО у новій Стратегічній концепції, прийнятій на Лісабонському саміті у листопаді 2010 року, підтвердило намір й надалі розвивати партнерські відносини з Україною. Ці рішення створили надійне підґрунтя для плідної взаємодії з Альянсом з урахуванням усіх аспектів  інтересів сторін та зміцнення європейської системи безпеки.

Дозволю собі нагадати власну думку, яку висловив на попередній зустрічі Міжпарламентської Ради Україна-НАТО минулого року: для України важливо уникнути циклічності у зміні курсу, з чим Україна зіткнулася, коли зовнішньополітичним пріоритетом був проголошений курс на євроатлантичну інтеграцію, що був швидко списаний до архіву.  У доктринальних сферах такої ваги та чутливості неприпустимо жонглювати геополітичними формулюваннями під плинні настрої політиків і, навіть, населення.   Закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» повернув Україну на рейки геополітичної логіки XXI століття та її генеральної політичної лінії на європейську інтеграцію.

Важливо й те, що дискусія з такої складної і чутливої теми в Україні перейшла в спокійне річище без політичного надриву, без розхитування «державного човна» і апеляції до  «вулиці».  Сьогодні характерною рисою внутрішньополітичного життя України стала планомірна консолідація зусиль всіх гілок влади з метою прискорити широкомасштабні демократичні і ґрунтовні економічні реформи, які позитивно позначаться на добробуті наших людей.  На мій погляд, невід´ємною складовою такого реформування України став й згаданий мною закон про засадничі принципи внутрішньої і зовнішньої політики та його важливий елемент -характер та глибина взаємовигідного партнерства з  Північноатлантичним Альянсом.

На мій погляд, сьогодні нам вкрай важливо розвивати співробітництво з НАТО з чітким дотриманням наріжних принципів основоположних політичних цінностей, які є фундаментом Альянсу та Європейського Союзу, а саме - верховенство права, свобода слова, демократичні засади організації нашого життя, і водночас нам потрібно привнести демократію у широкому розумінні цього слова у наше економічне життя, щоб кожна людина мала можливість реалізувати свій потенціал.

Саме ці політичні принципи покладені в основу нашого партнерства з НАТО, зокрема, у військово-оборонному і безпековому секторах, яке, на мою думку, має три важливі складові.

По-перше, Україна, як велика європейська держава, не може залишатися осторонь широкомасштабної співпраці на євроатлантичному просторі, зокрема, процесу розробки і створення нової архітектури європейської безпеки.

Сьогодні, коли стосунки між Україною і НАТО звільнилися від зайвої політизації, ми можемо і повинні зосередитися на послідовній реалізації досягнутих домовленостей і використати весь інструментарій відносин між Україною і Організацією Північноатлантичного договору, визначений Хартією про особливе партнерство і Декларацією про її доповнення.

Україна і надалі залишатиметься надійним партнером НАТО і неухильно дотримуватиметься принципів послідовності та прогнозованості своєї зовнішньої політики.

По-друге, співпраця з НАТО є важливим інструментом творення України як сильної, демократичної та економічно розвиненої держави.  З огляду на це, ми вже третій рік поспіль успішно реалізовуємо Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО, розглядаючи їх як ефективний механізм сприяння нашій державі у здійсненні внутрішніх реформ з боку Альянсу. Найкращим прикладом загальнодержавної доцільності співпраці України з НАТО є взаємодія з Альянсом у таких невоєнних сферах, як планомірне розв´язання політичних, економічних і ресурсних питань, що сприятиме вирішенню невідкладних потреб державного розвитку, реформуванню оборонного і безпекового секторів, боротьбі з корупцією, виведенню на новий рівень співпраці у галузі освіти і науки. Не слід також забувати і про високий рівень довіри і взаємодопомоги, який склався між Україною і НАТО, зокрема, у подоланні наслідків надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф в Україні та інших державах євроатлантичного простору.

По-третє, Україна, як важливий контрибутор міжнародних зусиль у подоланні глобальних безпекових викликів вже давно зарекомендувала себе як надійний партнер НАТО. Україна та Альянс плідно взаємодіють у подоланні наслідків надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф, а також у реагуванні на глобальні безпекові виклики.

Нагадаю, що Україна залишається єдиною державою-партнером НАТО, що бере участь майже у всіх основних поточних миротворчих місіях під проводом Альянсу.

Шановні учасники засідання!

Вважаю за необхідне звернути вашу увагу на кардинальну роль Верховної Ради України в розвитку співробітництва нашої держави з НАТО.  Навіть побіжне ознайомлення з Планом заходів виконання цьогорічної національної програми «Україна-НАТО» вражає масштабами і обсягами завдань, що постають перед українським парламентом для законодавчого забезпечення успіху нашої співпраці.  Ще раз підкреслю: ці завдання мають навіть не стільки двосторонній характер співпраці з Альянсом, скільки загальнодержавний, ціннісний зміст, що гарантуватиме цивілізаційну трансформацію України. 

НАТО переосмислює своє місце і роль в глобальному світовому порядку 21-го століття.  Одночасно ми в Україні також дали старт важливим процесам оптимізації принципів внутрішньої і зовнішньої політики.  Тому я певен, що дискусії, які відбудуться в ході нинішнього засідання, слугуватимуть пошуку відповідей на виклики, що стоять сьогодні перед міжнародною спільнотою у галузі безпеки, сприятимуть зміцненню атмосфери взаємної довіри і прагматичного співробітництва як між Україною та НАТО, так і в стосунках України з державами, які ви представляєте.

Шановні колеги!

Бажаю вам не лише плідних дискусій, але й використати цю можливість, щоб отримати добрі, позитивні враження від України.

На останньому вважаю за необхідне наголосити особливо, оскільки ми, українські політики, маємо властивість у першу чергу і насамперед бачити проблемний бік життя, забуваючи, що вище призначення влади -як мінімум, не заважати людям організувати своє буття, як максимум -створити сприятливі умови для того, щоб ми відчували себе європейцями не лише географічно, а, головне, за стандартами і принципами організації українського суспільства.

Дякую за увагу.