Конвенція встановлює спільні положення про право, що застосовується до цивільної недоговірної відповідальності, яка виникає внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Зокрема, згідно з Конвенцією, для її цілей під дорожньо-транспортною пригодою розуміють пригоду за участю одного чи більше транспортних засобів, моторизованих чи ні, і яка пов´язана з рухом на дорогах загального користування, на територіях, відкритих для громадськості або на приватних територіях, до яких мають доступ окремі особи.
Також, відповідно до Конвенції, вона не застосовується до відповідальності виробників, продавців або тих, хто ремонтує, транспортні засоби; до відповідальності власника або будь-якої іншої особи за утримання дороги, відкритої для руху, або за безпеку тих, хто нею користується; до відповідальності за дії інших осіб, за винятком відповідальності власника транспортного засобу або відповідальності керівника; до зворотніх вимог між відповідальними особами; до зворотніх вимог та суброгації, коли це стосується страховиків; до позовів і зворотніх вимог від або до установ соціального страхування, інших подібних установ та державних автомобільних гарантійних фондів, а також до будь-яких звільнень від відповідальності, передбачених законом, який регулює ці установи.
Відповідний законопроект зареєстровано за №0209.