Законом
визначаються правові, економічні, соціальні та організаційні основи ведення органічного сільського господарства, вимоги щодо вирощування, виробництва, перероблення, сертифікації, етикетування, перевезення, зберігання та реалізації
органічної продукції та сировини.
Президент України вважає, що закон усупереч конституційній вимозі щодо законодавчого регулювання правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції (пункт 8 частини першої статті 92 Конституції України) не запроваджує комплексного законодавчого регулювання підприємницької діяльності у сфері органічного виробництва, врегульовує здебільшого питання розподілу повноважень між органами виконавчої влади у названій сфері.
Крім цього, на думку Президента України, у законі відсутнє визначення критеріїв та нормативних показників придатності угідь, які належать до земель сільськогосподарського призначення і за своїм агроекологічним станом відповідають вимогам до спеціальних сировинних зон, органів, які їх визначатимуть, в якому порядку, на підставі чого та за якими критеріями прийматиметься рішення про оцінку придатності земель та об'єктів для виробництва органічної продукції.
Президент України зазначає також, що низка положень закону не відповідає як нормам Конституції України, так і основоположним у відповідних сферах правового регулювання законам "Про Кабінет Міністрів України", "Про підтвердження відповідності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію".
За підсумками обговорення Комітет підтримав пропозицію Президента і ухвалив рішення рекомендувати парламенту відхилити закон.
Проект закону "Про органічне виробництво" зареєстровано за №7003.