У середу під час виступу з трибуни парламенту Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко нагадав, що 18 травня 150 років тому траурна процесія з тілом Тараса Шевченка прибула до Києва. «Чиновники розгубилися: заборонити прощання неможливо, дозволити - страшно», - сказав він, нагадавши, що тоді лише під ніч дозволили панахиду із забороною промов у церкві Різдва Христового. «150 років минуло, а українське чиновництво, як і тоді, шанувати Тараса Шевченка мусить, поважати не хоче, а пропагувати боїться», - наголосив М.Томенко.
Говорячи про сьогоднішній день, М.Томенко назвав сумним парадоксом, що делегація Верховної Ради на чолі з Головою Парламенту вшанували Кобзаря в Петербурзі з керівниками парламентів Росії і Казахстану (нині делегації цих країн рухається до Києва останнім шляхом Т.Шевченка), натомість виконавча і місцева влада в Україні взагалі нічого не зробила до вшанування цієї події. Віце-спікер підкреслив, що ані з Указу Президента, ані з Постанови Верховної Ради щодо вшанування 150-річчя перепоховання Т.Шевченка в Україні не виконано фактично жодного пункту. «Урядовий оргкомітет не провів жодного засідання. Якби не Національний банк, який випустив монету «Останній шлях Кобзаря», той досі ніхто не згадав про цю подію в Україні», - підсумував Віце-спікер. «Щоправда, кажуть люди, в селі Пекарі вертолітний майданчик до 150-річчя перепоховання Кобзаря за десятки мільйонів бюджетних коштів добудують. Це в тих Пекарях, де Шевченко мріяв купити землю та збудувати хату, а «собачий син», як писав Тарас Григорович про черкаського справника Табачникова, написав на Шевченка донос, і після цього поета вислали з України», - додав він.
Віце-спікер зазначив, що якщо хтось вирішить 22 травня поїхати на Чернечу гору, то побачить по дорозі на Канів біг-борди з «малими і великими вождями» та кілька скромних плакатів «Кобзар єднає Україну», написаних з граматичною помилкою. «Ще ближче до Канева - побачить розбиту дорогу і фундаментальний вертолітний майданчик. Шевченко, очевидно, при цьому подумає: «Тільки сльози за Украйну А слова - немає...».
Підсумовуючи, М.Томенко зазначив, що нічого не змінилося у чиновників у ставленні до Тараса Шевченка. «Нинішні українські чиновники, нинішні «табачникови» і далі пишуть доноси на Україну, і далі не шанують Тараса Шевченка», - наголосив він та додав, - «але я переконаний, що ми змінимо ситуаціяю. І вже до 9 березня 2014 року, коли святкуватимемо 200 років з дня народження Великого Тараса, - згадаємо інші рядки Кобзаря: «І забудеться срамотня давняя година, І оживе добра слава, слава України».