Голова Верховної Ради України Володимир Литвин закликає до об´єктивної і неупередженої оцінки подій Великої Вітчизняної війни на території України.
У статті «Війна, що завжди з нами», опублікованої у суботу у газеті «Голос України», В.Литвин зазначає, що нині вимагає принципової постановки питання: а чи всі ключові проблеми, пов´язані з цією війною, повною мірою осмислені науковим співтовариством і чи всі належні висновки з неї зроблено людською спільнотою.
«Підстав для ствердних відповідей, на жаль, у нас немає, - зазначає керівник парламенту. - Натомість є політизація, намагання використовувати цей період та його події у партійних цілях, спроби політиків і далі нав´язувати свої оцінки і судження, і водночас дедалі частіше проглядається те, що можна оцінювати як елемент втрати національного імунітету проти трагедій такого масштабу».
Голова Верховної Ради аналізує політичні, економічні та гуманітарні аспекти війни на території України, яка «стала ареною найзапекліших битв, у яких були задіяні основні сили супротивників», де тотально винищувалося місцеве населення та військовополонені, нещадно експлуатувалися трудові і матеріально-сировинні ресурси, розграбовувалися історико-культурні і духовні надбання нашого народу.
Сучасні громадяни України, за словами керівника парламенту, жодним чином не применшуючи страждань інших народів, мають пам´ятати про всі випробування, що випали на долю тих, кому довелося жити у той час. «Рухаючись у напрямі демократизації суспільства й утвердження загальнолюдських цінностей, ми повинні пам´ятати про всіх наших співгромадян, які стали жертвами лиховісної війни, - зазначає він. - Ця колективна пам´ять є найбільш ефективним запобіжником загрози нового світового збройного конфлікту».
Голова Верховної Ради наголошує на важливості всебічної, об´єктивної і неупередженої оцінки події тих часів. «Ті, хто дорікає прихильникам україноцентризму в історіописанні, мають взяти до уваги, що йдеться не про формування виняткової, сконструйованої як «річ у собі» версії подій воєнної доби, а про багатовимірний, різноплановий, мозаїчний образ війни, в якому синтезуються корінні інтереси української нації, сприйняття світового конфлікту різними прошарками суспільства та їх участь у ньому, політичні і соціальні стратегії, консолідовані дії чи суперечності з іншими «акторами» цієї трагедії, жертви, й, нарешті, про спосіб осмислення і переживання, а також зміст історичної пам´яті й форми меморіалізації подій війни», - підкреслює В.Литвин.
Керівник парламенту наголошує, що оскільки в історії «немає нічого «непотрібного», другорядного і зайвого», науковці мають не лише «безсторонньо «увічнювати» всі прояви суспільного життя, нічого не приховуючи і не замовчуючи, а й призвичаювати суспільство до розважливого, спокійного сприйняття «неприкрашеної», «невиметеної», «неочищеної» власної історії».
Повертаючись до сьогодення, В.Литвин зазначає, що невпинно трансформуються не тільки характер і зміст міждержавних відносин, баланс сил, а й засоби розв´язання конфліктів та антагонізмів. «Належить бути готовими до нових викликів і зробити все, аби попередити небажаний хід подій. Не допустити ескалації й розповзання насильства і війни - наш обов´язок перед нині сущим і наступними поколіннями», - підсумовує він.