Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і робоча група по опрацюванню Кримінально-процесуального кодексу України під головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради Геннадія Васильєва на спільному засіданні розглянули документ, підготовлений до повторного другого читання.
Зазначалося, що у ході підготовки Кодексу до повторного другого читання від 29 народних депутатів до робочої групи надійшло 1913 пропозицій до 697 статей проекту, з яких переважна більшість - 1344 (понад 70%) врахована повністю, частково та редакційно. Відхилено 569 поправок.
Керівник робочої групи Перший заступник Голови Верховної Ради Геннадій Васильєв, наголосив на тому, що "врахування значної кількості пропозицій дозволило суттєво покращити зміст проекту, привести у відповідність до норм Конституції України, міжнародних стандартів та рекомендацій".
Він також підкреслив, що концепція проекту передбачала врахування тих пропозицій, які з одного боку давали б можливість ефективного захисту прав та законних інтересів потерпілих, держави, всього суспільства, правопорядку і результативної боротьби зі злочинністю, з іншого боку - забезпечили б дотримання загальновизнаних у міжнародному співтоваристві норм стосовно прав людини у кримінальному провадженні, недопущення притягнення до кримінальної відповідальності невинних і ущемлення прав підозрюваних, звинувачених, підсудних, забезпечення правової допомоги.
Секретар робочої групи Сергій Остапець поінформував про враховані суттєві пропозиції. Зокрема, у редакції, підготовленій до повторного другого читання уточнено і доповнено визначення термінів, більш чітко дано визначення засад кримінального провадження, уточнено повноваження суду, прокурора, слідчого, начальника слідчого підрозділу, органів дізнання тощо. Він повідомив, що робоча група під час доопрацювання проекту зняла ті положення проекту, які викликали заперечення як у народних депутатів, так і в суспільстві.
Члени Комітету і робочої групи детально розглянули відхилені пропозиції народних депутатів. Вони, зокрема стосувалися зменшення ролі прокуратури; обмеження приводів для порушення кримінальних справ; певних норм, спрямованих на забезпечення привілейованого становища адвокатури у питаннях захисту; зняття будь-яких визначень стадій для оскарження під час досудового провадження; штучної уніфікації кримінального процесу із цивільним.